Прем’єра опери «LE» відбудеться у рамках масштабного мистецького проєкту «Леся Українка: 150 імен» з нагоди 150-річчя від дня народження мисткині. Про це «Журналісту» повідомили в пресцентрі Міністерства культури та інформаційної політики.
Перформанс режисера Влада Троїцького офіційно представлять 25 лютого у центральному атріумі в Українському домі (вул. Хрещатик, 2) у рамках відкриття проєкту «Леся Українка: 150 імен». Побачити проєкт на власні очі можна 25 лютого за запрошеннями, а з 26 до 8 березня – вільний вхід для всіх охочих безкоштовно, проте з дотриманням карантинних обмежень.
Оперу буде доповнено світловим шоу та відеопроекцією, яка розгортатиметься на 360 градусів на всіх рівнях атріуму. Трансляція події стане частиною аудіовізуального оформлення й акцентуванням експозиції.
Опера «LE» трансформує образ Лесі Українки та відкриває її для людей по-новому: показує її живою людиною, борцем, освіченою просвітницею, яка закладала основи української державності, вписавши українську культуру у світовий контекст. Це історія про те, чим жила Леся Українка, про що мріяла, і як її мрія здійснилася. У творі постає образ бунтарки, якій близькі романтизм Гейне і драматизм Міцкевича, філософія Ніцше і високе художнє слово Байрона та Шекспіра. У виставі звучать українська, англійська та німецька мови.
«Для мене бунтарство — це загострене відчуття сучасності. Леся Українка і люди, які її оточували: Франко, Лисенко, Драгоманов, Старицький, Пчілка – створили відчуття державності, розуміння, що таке Україна. Вони плекали мрію про майбутню державу. Це і було певною мірою бунтарство. Коли з одного боку Росія, з іншого — Австро-Угорщина, це було утопією, що реалізувалася в Україну, яку ми маємо сьогодні. І це дивовижно», — зазначає режисер Влад Троїцький.
Re:post-опера «LE» від формації Nova Opera трактує оперний жанр, як «співану поезію», що водночас поєднує алюзії на популярну музику, елементи сучасної академічної музики, естетику мінімалізму, live-електроніку та архівні записи голосу Лесі Українки. Мікросцени опери символізують різні стани видатної поетеси та письменниці — від ліричного до бунтарського.
Ролі виконують: Мар’яна Головко (сопрано), Анна Кірш (сопрано), Андрій Кошман (баритон), Руслан Кірш (баритон), Жанна Марчинська (віолончель), Андрій Надольський (перкусія), Олексій Кабанов (кобза, ситар, колісна ліра), Сергій Вілка (синтезатор, флейта), Яна Шлябанська (live-електроніка).
Музичне рішення: Сергій Вілка, Андрій Мерхель, Яна Шлябанська.
Читайте також: Вперше в історії українка стала членом парламенту США.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today