Вчені досліджували черепа інків, яким древні нейрохірурги провели трепанацію

73

Фото: Naked Science

Масштабне дослідження черепів інків показало, що число тих, що вижили після трепанації в стародавній імперії, досягало 75-83%, повідомляє Naked Science.

Професор медицини Девід С. Кушнер спільно з колегами вивчив 800 черепів людей, які зазнали трепанації в Перу за період з IV століття до н.е. до XVI століття н.е. За період своїх спостережень він виявив, що за часів імперії інків відсоток тих, що вижили після операції, був вищим, ніж у період Громадянської війни в США.

Тим не менш, не всі показники виявилися однозначними. Перші досліди в Перу демонстрували невдалі результати. В IV-II ст. до н. е. відсоток тих, що вижили, не перевищував сорока. Найвищої позначки — 91 відсотка — він досяг у період з XI до XV століття. У наступне століття середній коефіцієнт опустився до інтервалу у 75-83%. Для порівняння: смертність від трепанації у часи Громадянської війни становить 46-56%.

«На війні лікарі рідко стерилізували інструменти. Якщо вони відкривали череп, то напевно просовували туди пальці, обстежуючи рану і кістку. Ми не знаємо, як стародавні перуанці запобігали зараженню, але вони справлялися з цим добре. Ми також не знаємо, що вони використовували в якості анестезії, але можемо припустити, що це були листя кокаїнового куща. Можливо, це було щось інше. У нас немає письмових доказів, тому ми не можемо сказати напевно. Але вони однозначно розуміли анатомію голови та цілеспрямовано уникали областей з рясним кровотоком. Вони навіть розуміли, що операції з маленькими отворами ефективніше, ніж з великими. Вони вчилися з часом», – зазначив професор.

Зазначимо, що вчені оцінювали смертність за ступенем ремоделювання кістки. Якщо на черепі не залишилося слідів загоєння рани, то вони вважали людину померлою через операцію, а якщо кістка носила сліди корекції, то визнавали таких пацієнтів зціленими повністю.

Раніше «Журналіст» повідомляв про те, як використовували метеорити стародавні люди Бронзового століття.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today