Експерт із аграрних питань розповів, що вдарить по кишені споживачів (ВІДЕО)

36

Нещодавно Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко заявив, що за розрахунками відомства, у 2020-му році Україна збере 65-68 мільйонів тонн зерна, що приблизно на 10% менше, ніж торік. Головна причина, пояснив міністр, несприятливі погодні умови: малосніжна зима і весняна посуха. Особливо постраждали південні регіони України – Одеська, Херсонська і Миколаївська області.

«Журналіст» поспілкувався із експертом із аграрних питань Богданом Андрющенком, котрий пояснив, що з осені минулого року аграрії були змушені сіяти в суху землю. Після цього  в Україну прийшла тепла і суха зима. Тому уже навесні цього року були досить тривожні прогнози щодо урожаю, зокрема, зерна. Проте травневі дощі фактично врятували посіви на більшості території України.

«Цей рік для нас став не просто викликом. Час від часу ми проходили відповідні випробування із неврожаями, із нестачею продовольчої групи. Той досвід можна було б використати і зараз, але проблема накопичується. За спостереженнями науковців, і не тільки українських, це проблема (зміна клімату, – ред.) світового масштабу. Наприклад, нещодавно стало відомо, що в південній півкулі зараз є проблеми із урожаєм деяких культур, зокрема кукурудзи. Це вплинуло і на їхню вартість в Україні. Ми залежимо від цієї планети під назвою Земля, і ті глобальні кліматичні зміни, які відбуваються, вони досить потужно б’ють і по нас, зокрема. Про що йдеться? Насамперед, я почав би з осені, коли минулого року аграрії були змушені сіяти в суху землю. Це, як кажуть, “амбарний посів”, коли сіють як на зберігання. Тут були сподівання на сніжну зиму, що принаймні буде волога, і будуть сходи. Але, на жаль, була суха осінь, по три місяці не було опадів, така ситуація дуже критична. Потім була тепла і малосніжна зима. За багато років спостережень вперше українська наука і працівники водного господарства констатували, що в Україні на річках не було повеней. За 100 років такого не було. Це означало, що всі сподівання на покращення з вологою навесні не справдяться, так і вийшло. Тому нестача води і високі температури спричинили додаткове виснаження багатьох культур, які продовжували рости, їхня вегетація не припинилася. Є таке поняття рівень «+ 5°». Це межа вегетації. Оскільки вегетація не припинилася через теплу зиму, рослини продовжували втрачати поживні речовини і опинилися в ситуації, що вологи не вистачає, а «жити рослинам треба». Простіше кажучи, у рослин є первинна і вторинна коренева система. Первинна – вона поверхнева, а багато рослин входили в зимівлю, користуючись тільки невеликими поверхневими корінцями, тобто слабкими. Без води коренева система не розвивається, тому рослини слабкими увійшли у весну. Березень-квітень теж практично були сухими, а температури були високі, тому зараз втрати посівних площ обраховуються тисячами, навіть сотнями тисяч гектарів. За інформацією з областей, тисячі гектарів зараз пересівають. Тобто озимі посіви випали, тепер їх треба заміщувати яровими. Проте варто розуміти, що, в цілому, продовольчу групу ми отримуємо в основному з озимого клину. Озима пшениця – це базова культура для продовольчої групи, тому що вона дає і кращий врожай, вона краще зберігається і швидше достигає, тому на озимі робилася основна ставка. А зараз ми змушені констатувати, що їх не дуже вистачає, принаймні за попередніми прогнозами», – зазначив Богдан Андрющенко.

За його словами, прогноз складний і тому, що рік у аграріїв ще не завершився, це буде після збору врожаю. Проте оскільки календарний і маркетинговий роки не співпадають і постійно “генерується” чимало змін, зокрема, в оподаткуванні, аграрному сектору складно встигати з реагуванням.

«Тому зараз навіть ті сподівання на порівняно невелике зменшення валового обсягу це більше оптимістичні очікування, ніж реальна оцінка ситуації. Зараз пройшли дощі. Це покращило ситуацію у більшості областей, але для багатьох територій півдня і центру це вже для озимих як мертвому кадило. Тому зараз маємо ситуацію, коли оцей весь комплекс негативних чинників вдарив по ослабленому аграрному сектору. Нагадаю, що не так давно для аграріїв були створені дуже негативні умови, зокрема через скасування спецрежиму оподаткування. Це була не корупційна так би мовити підтримка щорічно приблизно на 30 млрд грн. Такий механізм є усталеною практикою в світі. Цей механізм прописаний у відповідних документах Європейського Союзу. І цей механізм був скасований в Україні. Нагадаю, цей механізм передбачав, що ПДВ для аграріїв нараховується на спеціальний рахунок, потім з цього спеціального рахунку використовується для потреб аграрного виробництва. Ці кошти, 20%, які акумулювалися, багатьом аграріям допомагали, підтримували їх. Якщо я не помиляюся, то цим механізмом користувалися 18 тисяч суб’єктів. Коли його скасували, то замінили на відшкодування ПДВ при експорті, а ця тема цікава не десяткам тисяч суб’єктів, а приблизно декільком десяткам суб’єктів. Це призвело до того, що аграрії почали втрачати обігові кошти. Крім погодних чинників є ще інша проблема, епідеміологічні чинники. Той карантин, який був введений, я не хочу критикувати особливо тих, хто приймав рішення, але, на мою думку, треба було краще подумати, як і що саме обмежувати. Тому та ситуація, яка склалася на агро-продовольчих ринках, вони почали закриватися. Аграрії втратили можливість збуту. І цей негатив продовжує наростати. Ще один фактор – добробут наших громадян. Вони ж не збагатіли за цей час карантину. І для них можливість купувати городину у прямого виробника було життєвою необхідністю. Тому майже із тисячі продовольчих ринків зараз працює буквально декілька десятків. Тому змушений констатувати, що така ситуація це відсутність кваліфікації у тих людей, які приймають рішення, відсутність профільного міністра, відсутність людей, які повинні би вести комунікацію з аграріями, щоб оперативно виправляти ситуацію», – заявив експерт із аграрних питань.

Ще одна проблема, пояснив фахівець, малі продовольчі запаси країни. На початку травня пресслужба Ради національної безпеки і оборони України  проінформувала, що РНБО вимагає від уряду невідкладно забезпечити додаткове накопичення продовольства у системі державного матеріального резерву. Очікування від запровадження ринку землі, за словами Богдана Андрющенка, теж наразі негативно вплинули на аграрний сектор.

«Раніше була заява про те, що держава увійшла в цей рік із державними запасами у 3% від того, що повинно було бути. У нас законом передбачено формування певних запасів. Це не тільки державний резерв, а й Аграрний фонд. Законом також передбачено, який відсоток має бути накопичень, наприклад, продовольчого зерна і т. д. І, на жаль, це просто не виконується. Підсумовуючи уже сказане, є дві проблеми. По-перше, цього року ми не доотримуємо врожаю, а по-друге, у нас немає стратегічних запасів. Крім того, є проблема, яка пов’язана із оголошенням ринку землі. Про це треба говорити, тому що такий крок для аграріїв став викликом. Коли їм минулого року це озвучили, аграрії почали виводити обігові кошти. Це призводить до спотворення структури посівів, тому що надається перевага маржинальним культурам, на яких можна більше заробити, щоб накопичувати ресурс, а потім зарити у землю. Ця проблема була політично інспірованою і зараз лягає у загальний вир проблем аграрного сектору.

Тому зараз значна частина гравців ринку дуже негативно оцінює ситуацію. Наприклад, в багатьох зонах  виробники цукрового буряку відмовляються його сіяти через погоду і нестачу вологи. Якщо не буде вистачати цукрового буряку, тоді не буде чим завантажити цукрові заводи, відповідно, це спричинить недостатню пропозицію на ринку, а ми цукор ще й експортуємо. Зрештою ця проблема вдарить і по кишенях простих споживачів», – зауважив Богдан Андрющенко.

Після карантину для пересічного українця змінилися не лише соціальні та індивідуальні звички, але і ціни на продукти. Змінилася навіть структура споживання, а влада наразі намагається запобігти можливому зростанню цін після скасування карантинних обмежень. Що ж нас чекає восени, та якими будуть наслідки тих проблем, з якими зіштовхнулися аграрії.

«В цілому вал зерна може бути сформований непогано, але він буде сформований переважно за рахунок кукурудзи, яка для нас є не продовольчою культурою, а фуражною, вона йде на експорт. І я не поділяю точку зору, коли говорять, що у разі нестачі ми можемо закупити, наприклад, ту ж пшеницю, гіпотетично. Це доволі дороге задоволення – везти її через пів світу. Крім того, зараз ми продовжуємо експортувати, а нам би те, що не зв’язано контрактами, зберегти для внутрішнього ринку, щоб потім не було проблеми. Також на осінь, скоріш за все, ми не доберемо сої, свого цукрового буряку. Також поки зараз я прогнозую проблему із крупами, наприклад, з гречкою. Оскільки наразі не бачу зростання посівних площ, то, відповідно, восени можливе зростання цін на гречку. Щодо соняшнику і олії у нас перевиробництво, тому тут не повинно бути проблем. Можливо і буде якась невелика зміна в ціні, але вона здебільшого корелює із цінами на енергоносії. Рис ми переважно імпортуємо, пшоно, ймовірніше за все, у нас буде, але воно не так сильно у нас популярне. Пшенична і ячна  крупи, імовірніше за все, їх буде в достатку, оскільки виробляються із м’яких сортів пшениці та ячменю, яких у нас вдосталь. Оскільки зараз у травні дощить, то, можливо, ситуація ще зміниться на краще», – підбив підсумки співбесідник.

Відеоверсію інтерв’ю із експертом із аграрних питань Богданом Андрющенком дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today