Експертка розповіла, чому ми відповідальні за свої думки (ВІДЕО)

98
Фото: скріншот із відео

Студію інформаційного агентства «Журналіст» відвідала президент Теософського товариства в Україні, голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша редакція разом з пані Світланою підготувала новий цикл бесід про культуру мислення, про силу знань, мудрості, різниці між цими поняттями і категоріями. У черговому випуску Світлана Гавриленко пояснила, що таке екологія мислення, наскільки це важливо і чому цього слід дотримуватися.

«Це питання вкрай важливе сьогодні. Навіть сучасна наука підійшла до розуміння цієї тези. Перш за все, мені хочеться ще раз нагадати про те, з чого ми почали нашу розмову: думка – матеріальна, а також думка володіє енергією. Це доведено багатьма науковими дослідженнями. Наприклад, сучасна наука підтвердила це завдяки заморожування води. Почалося це з дослідження структури сніжинок. Вивчення будови сніжинок навело на думку про те, що певна інформація напевно кодується в процесі замерзання води, а вода – це матеріал, з якого, взагалі, складається кожна людина. Напевно, всім відомі ці японські експерименти, які пов’язані з тим, що в пробірки наливали воду, і перед тим, як їх заморозити, з ними спілкувалися, повідомляли їм різні послання: любові, гніву, ненависті, роздратування. Після того, як ці пробірки заморожували, виявилося, що структура замерзлої води, яка утворилася на поверхні цих пластинок, докорінно відрізнялася. Очевидним став вплив розумової енергії на воду, кристали змінювали свою форму, мали певний вигляд, який кваліфікувався в сенсі того послання, яке ця вода отримувала.

Крім того, проводилися ще цікаві досліди з рослинами. Є дуже популярна передача, коли дітей вчать відповідальному відношенню до своїх думок, навчання це прямо в школі здійснюється. Приноситься дві хороших рослини, які виросли десь в теплиці, вони потужні, сильні і міцні. І ось одна з них ставиться під скляний ковпак, наприклад, в одному куточку школи, а інша рослина ставиться під скляний ковпак в іншому приміщенні. Дітей просять, підходячи до однієї рослини, говорити якісь погані слова, а до іншої рослині підходити і говорити хороші слова. І ось через деякий час всі учні переконуються, як змінилися ці рослини буквально через кілька днів. Це переконує дітей в тому, наскільки їхня думка несе енергію і наскільки вона є потужною силою у природі. Крім цього, хочеться згадати також про те, що сучасна наука, особливо квантова фізика, в пошуках глибин матерії проникла на той рівень, коли фактично матерія навіть загубилася. І вчені, заглиблюючись у будову найдрібніших частинок матерії, досягли такого рівня досліджень, коли найдрібніша частинка може в одному випадку поводитися як частка, як матеріальний об’єкт, в іншому випадку поводитися як енергія, імпульс. І виявилося, що ось ця найдрібніша частинка буде вибирати один з цих двох станів залежно від того, як налаштована та людина, яка проводить цей досвід. Тобто вчені на сьогоднішній день переконалися у впливі експериментатора на фізичні досліди», – зазначила голова правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи».

За словами Світлани Гавриленко, вищезазначені експерименти, які наука провела по відношенню до думки, доводять її прямий вплив на навколишній простір. Але крім цього, зауважила гостя нашої студії, людські думки чинять сильний вплив на саму ж людину, яка ці думки продукує.

«Ці експерименти, які наука провела по відношенню до думки, свідчать про вплив людської думки на навколишній простір. Але не менш сильний вплив робить людська думка самої ж людини, яка ці думки допускає, або яка продукує відповідні думки. Езотерична медицина говорить нам, що одним з головних чинників здоров’я людини, або одним з головних факторів, який виробляє хвороби в нашому організмі, є мислення людини. Матеріальність думки – це перш за все те, що ми продукуємо всередині себе, які думки ми впускаємо у свій життєвий простір. Ми можемо бути виключно розсудливими, ми можемо думати найчудовіші, світлі і добрі думки, тим самим оздоровлюючи себе, або ми можемо допускати всередині себе якісь образи, думати погано про близьких чи далеких людей, про якісь політичні події, впускаючи таким чином всередину себе негативні енергії, які відчуваються кожною клітинкою нашого організму, і кожна клітинка реагує на ці думки. Відповідно до якоїсь межі протистоїть завдяки своїм силам виживання, або, коли ці сили виживання вичерпані, то ця клітинка захворює. Таким чином, культура нашого мислення, або екологія нашої думки – це запорука оздоровлення як навколишнього середовища людського проживання, так і здоров’я самої людини. Якщо ми розуміємо значення думки для людини, то дуже важливим є формування внутрішнього спостерігача, тобто всередині людини повинен бути якийсь самоконтроль, цей самоконтроль виробляє ніхто інший, як той же розум людини, який відстежує якість наших думок. Якщо наш «контролер» здатний бачити якісь негативні думки, то він одразу ж повинен подати сигнал, що ці думки потрібно прибрати, замінивши ці думки на позитивні, доброзичливі, милостиві, гармонійні. Для того щоб працювати зі своїм внутрішнім простором думок, існує величезна кількість різних технік. Це і християнська техніка молитви, тому що перебування людини в стані молитви робить людину невразливою, робить її внутрішнє поле невразливим. На Сході дуже поширена техніка медитації. Буддійська практика роботи з розумом дуже корисна в даному випадку, тому що вона не лише здатна формувати ось цього «внутрішнього спостерігача», який стежить за якістю нашого внутрішнього простору, але також здатна робити більш ефективним процес нашого мислення, оскільки вчить нас такій якості як зосередженість, концентрація розуму. Все це дозволяє людині більш ефективно використовувати свою розумову здатність. Взаємодії з природою дуже очищають і облагороджують наш внутрішній простір, в тому числі і простір нашого розуму. Таким чином у людей завжди є вибір, як скерувати свою розумову діяльність, щоб це приносило благо», – пояснила гостя студії «Журналіст».

За словами Світлани Гавриленко, необхідно пам’ятати, що всі ми відповідальні за ті думки, які продукуємо.

«Оскільки всі ми відповідальні за ті думки, які ми продукуємо, мені хочеться наостанок закликати всіх нас до відповідальності, до конструктивного і доброзичливого використання свого розуму на благо всім живим істотам. Також мені хочеться порадити вам почитати книжку, яка є в інтернеті у вільному доступі, це Анні Безант «Сила думки, її контроль і культура», де, можливо, ви знайдете ще додаткові відомості, які можуть вас зацікавити, а також зробити вашу розумову діяльність більш ефективною і благородною», – зазначила на завершення бесіди експертка.

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіст».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today