Концепція перевтілення відповідає на багато філософських і життєвих питань (ВІДЕО)

142
Фото: скріншот із відео

Студію інформаційного агентства «Журналіст» відвідала президентка Теософського суспільства в Україні, глава правління ГО «Комітет з етики та гуманітарної експертизи» Світлана Гавриленко. Наша редакція разом з пані Гавриленко підготувала цикл програм про культуру планування сім’ї, а тепер ми розглядаємо ідею безсмертя в давніх традиціях і сучасному світі. У продовження цієї теми Світлана Гавриленко пояснила, на чому базується наше уявлення про смерть і безсмертя.

«Це вже друга наша передача на тему, повна назва якої: «Ідея безсмертя в давніх традиціях і в сучасному світі». Це оптимістична тема, тому що для кожної людини приємно уявляти собі, що вона безсмертна. Тобто, безсмертя повинно бути нашим життєвим кредо. І уявлення про безперервне існування призводить до формування інших життєвих цінностей, ніж уявлення про те, що ми живемо тільки один раз, а після смерті нашого фізичного тіла все припиняє для нас своє існування. Тоді ми зовсім інакше проявляємо себе в житті, абсолютно інакше ставимося до навколишнього світу. Тому ця тема є наріжною. Потрібно також сказати, що в нашому суспільстві тема смерті перебуває ніби за дужками, тобто на неї є якесь табу. Люди не хочуть навіть замислюватися, не хочуть ставити собі питання про те, що колись настане момент, коли їм доведеться попрощатися зі своїм фізичним тілом. І ось це якраз є наслідком певного почуття страху. Страх смерті присутній у кожному з нас, це наша спадщина від тваринного світу, адже інстинкт самозбереження ми принесли з собою внаслідок еволюції. Цей страх смерті дозволяє біологічному виду вижити в різних складних умовах. Люди, звичайно, успадкували це і принесли це з собою. Наше завдання – олюднити своє існування і принести в наше уявлення про життя якісь нові елементи, які дозволять нам позбутися цього страху смерті, якщо ми зрозуміємо, що ЖИТТЯ (йдеться про життя загалом) це єдине безперервне існування, тоді смерть як така взагалі відступить на задній план, оскільки це поняття умовне, а насправді її просто не існує. Звільнення від фізичного провідника є просто переходом до іншої форми існування життя, яка триватиме трохи на інших умовах. Ось це розуміння потребує осмислення. Тому уявлення про життя і смерть вимагає корекції на всіх рівнях, для будь-якої людини роздум на цю тему дасть сприятливий результати», – сказала Світлана Гавриленко.

Президент Теософського суспільства в Україні також зазначила, що давньогрецький філософ Платон цікаво описав питання втілення людей в цьому світі в своєму діалозі «Держава», присвяченому проблемі справедливості.

«Виявляється, що у кожного з нас, хто народжується в цьому світі, насправді досвіду смерті немає. Тому це подання, як правило, носить суб’єктивний і непрямий характер, формуючись під впливом нашого оточення, освіти, приналежності до того чи іншого суспільства або релігії. Існує величезна кількість джерел, в яких ці питання прояснюються і трактуються. Наприклад, у Платона в його діалозі «Держава», є «Міф про Ера». Ер був доблесним воїном, який захищав свою батьківщину. Він був смертельно поранений в бою, загинув і його душа відправилася в тонкі світи. Його душа побувала в певних сферах, а потім Боги дарували йому життя. Він отримав певний досвід, і, прийшовши до тями після смерті, Ер приніс людям знання про те, що він там побачив. Платон через цей міф хотів донести людям, що представляє собою потойбічний світ, і як розвивається життя по той бік смерті. Так ось в «Міфі про Ера» йдеться про те, що після смерті душа доблесного воїна спустилася на прекрасну зелену галявину, де росла трава, світило сонечко і сиділи прекрасні жінки, які пряли пряжу. У стародавній міфології це богині Парки, які прядуть нитки долі. Згідно з розповіддю Платона, ці пряжі богині розкладали лугом, на який приходило два потоки душ. Один – приходив з нижнього царства, ці душі були дуже серйозні, уважно бродили, піднімаючи клубки пряжі, уважно розглядали, вивчали все. Вибравши собі якийсь моток пряжі, вони відправлялися далі до водам річки Лети (річка забуття), і потім падали й оселялися в тілах, щоб реалізувати власний вибір. Інший потік душ, який приходив зверху з небесних сфер, це були зовсім інші за характером душі – веселі, розкуті. Вони веселі розмовляли один з одним і, навіть не звертаючи уваги, брали будь-клубочок пряжі і йшли теж до водам річки Лети, щоб втілитися в тілі і реалізувати власний вибір. Обидва потоки душ зустрічалися на березі Лети, пили воду з річки забуття, і, ніби забувши про обрану долю, забувши, що вони самі обрали свою долю, вони втілювалися в цьому світі, на цій землі. Так цікаво описав Платон питання втілення людей в цьому світі», – розповіла гостя.

Як зазначила Світлана Гавриленко, сьогодні концепція перевтілення людини, яка полягає в тому, що душа приходить в цей світ не один раз з метою отримання досвіду і самовдосконалення, відповідає на багато філософських, життєвих питань, які можуть виникнути у людей по відношенню до їх власної долі і подій, які відбуваються в їхньому житті.

«Коли ми говоримо про життя, про ті події, які відбуваються з нами в цьому житті, ми часто не беремо до уваги факт, що це ми самі ж і вибрали свою долю. Фактично душі, які приходили, вони приходили кожна зі своїм певним досвідом. Це означає, що вони втілювалися тут не вперше, і вони втілювалися, розуміючи вже, що щось ними накопичено, якісь обставини вже створені ними в попередніх своїх циклах життя. Тому їх наступне життя буде протікати згідно з визначеними законами, і події цього життя не є повністю випадковими. Уявлення про життя, яке виклав Платон, цікаво ще й з того боку, що людина не завжди повністю вільна. Навіть ті душі, які приходили, обирали свою долю, вони теж керувалися якоюсь своєю внутрішньою інтуїцією в своєму виборі. Це був вибір глобальний, коли душа вибирає долю, а в кожному дні нашого існування у нас є більш дрібні вибори, коли ми щось теж вибираємо. Дуже цікаво також те, що з трьох ідей, які можуть люди мати по відношенню до життя і смерті, атеїстичний підхід, уявлення про єдину життя на землі, а також ідея перевтілення, найбільш розумної є ідея перевтілення. Вона відповідає на багато філософських питань, на багато життєвих питань, які можуть виникнути у людей по відношенню до їхньої власної долі,
а також по відношенню до тих подій, які вони спостерігають на макрорівнях нашого існування, йдеться про націю, народ, людство, царство природи, Планету і навіть Сонячну систему. Тобто, розглядаючи ідею безперервності життя, ми не можемо відокремити це питання від ідеї причинно-наслідкових зв’язків між подіями життя, які настільки тісно переплітаються, що якщо ми говоримо про ідею перевтілення, то ми обов’язково повинні при цьому враховувати ще й обумовленості, які накладаються кармічними взаємозв’язками», – підсумувала президентка Теософського суспільства в Україні.

Повну відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today