У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що станом на 10 годину 14 квітня у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення уже немає відкритого вогню.
«Спостерігається незначне тління лісової підстилки окремими осередками. Інженерною технікою створено близько 110 км мінералізованих смуг. Пожежною авіацією (3 літаки, 3 вертольоти) протягом 13 квітня здійснено 227 скидів (538 т. води). Всього на території Зони відчуження залучено 500 осіб та 110 одиниць техніки, з них від ДСНС 410 осіб та 80 одиниць техніки, в тому числі 3 літаки і 3 вертольоти», – йдеться на сайті ДСНС.
Рятувальники зауважили, що радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень.
Інженер-радіометрист Цеху радіаційної безпеки в період ліквідації аварії на ЧАЕС Леонід Косянчук, який є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1986-89 рр., пояснив «Журналісту» ситуацію чи є реальна небезпека масштабної пожежі, яка виникла у Зоні відчуження, для сховищ відпрацьованого ядерного палива, а також для навколишнього середовища та людини.
«Ми знаємо, що ліс – це легені планети. Тому будь-яка пожежа у будь-якому лісі – це катастрофа, бо зменшується кількість надходження кисню і переробки вуглекислого газу. Що стосується пожежі у Чорнобильській зоні. Ми повинні розуміти такі моменти: є сховища відпрацьованого ядерного палива. Їх сьогодні є два. Перше сховище відпрацьованого ядерного палива №1 («СВЯП-1») мокрого типу. Воно розташоване на території станції, приблизно 70 м від головного корпусу. Це сховище підземне і залите водою. Інше («СВЯП-2») – сховище відпрацьованого ядерного палива №2, розташоване приблизно в кілометрі від станції. Це сховище сухого типу, тобто конструктивно це такі металеві тубуси, герметичні, заповнені інертним газом, і містяться вони у захисному потужному бетонному каркасі. Щоб вогонь туди добрався, я не знаю, що там має бути. Крім того, навколо цих сховищ немає таких насаджень, які б створювали небезпеку та ризики. Той же так званий «рудий ліс» ми знищили ще у 1986 році і засипали його ґрунтом і піском. Інша справа, що є накопичена радіація у самому дереві і в покритті. Умовно кажучи це кількість радіоактивних елементів в об’ємі, коли згорає, об’єм зменшується, то таким чином активність збільшується. Якась частина того, що ще не розклалося, а це цезій 137-й (період напіврозпаду 30 років) і стронцій (період напіврозпаду 12 років). Тобто уже менше на половину, але воно у зв’язаному вигляді. Якась частина (радіоактивних елементів, – ред.) потрапить в атмосферу з димом та золою. Але, мушу зауважити, якщо сьогодні зробити заміри в зоні Києва, то я упевнений, що заміри до пожежі і після – різниця між цими показниками була б приблизно у межах похибки самого приладу вимірювання. Відповідно, жодної небезпеки для мешканців Києва і області я не бачу, хоча у безпосередній близькості небезпека існує», – пояснив експерт.
Відтак Леонід Косянчук наголосив, що ЗМІ повинні уточнювати інформацію у фахівців, перш ніж публікувати твердження про загрози та ризики у зв’язку із пожежею у Зоні відчуження.
«Було б добре, якби журналісти, які не розуміють цих процесів, не знають, що таке могильник, не бачили сховищ відпрацьованого ядерного палива, не писали те, чого не розуміють. Це з одного боку, а з іншого, можливо, це якась спеціально спланована провокація, щоб людей збурити. Не знаю. Проте цими днями мої онуки гуляють на подвір’ї у межах паркану навколо будинку, я не бачу для них жодної проблеми у цьому», – зазначив інженер-радіометрист Цеху радіаційної безпеки в період ліквідації аварії на ЧАЕС.
Також він пояснив, що дощова погода допоможе стримувати поширення вогню за рахунок мокрої поверхні ґрунтів.
«Малий дощ не може погасити, наприклад, верхову пожежу, бо там температура досить висока і краплі дощу просто випаруються ще до того як потраплять в осередок вогню. Але мокра підстилка буде стримувати поширення низової пожежі. Звичайно для гасіння пожежі дощова і безвітряна погода, як сьогодні, більш сприятлива ніж така, як була, скажімо вчора, коли був вітер і сонце», – сказав учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1986-89 рр..
Як повідомила пресслужба ОП, ДСНС знадобиться ще кілька днів, щоб загасити тління, яке залишилося після пожежі в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС і навколо неї. Про це глава ДСНС Микола Чечоткін повідомив Володимиру Зеленському на щоденній селекторній нараді під головуванням Президента.
Наш співрозмовник Леонід Косянчук наголосив, що підпал сухостою в Україні, на жаль, поширене суспільне явище. Це шкодить довкіллю, екології і самій людині, адже часто відбувається займання садиб, будинків тощо. Люди повинні усвідомити, що так робити не можна.
«Утилізація відходів садівництва через спалювання – це нонсенс, особливо там, де поруч є ліс або житлові будівлі. Те, що люди не думають, що вони роблять, на жаль, є така ситуація. Є різні люди, і не всі думають про наслідки таких підпалів. Можливо б ЗМІ більше приділяли уваги профілактиці, інформуванню громадян, щоб люди врешті зрозуміли, чому не можна підпалювати сухостій. Коли бачиш обгорілих тварин, птахів, то аж сльози навертаються на очі. Зараз весна, іде гніздування птахів. І таке вчиняти – це катастрофа для екології. У нас вона і без того в такому стані, хочеться кращого, а люди натомість ще й знищують її власними руками. Але ніхто ж вдома своє майно навмисно не підпалює», – зазначив інженер-радіометрист Цеху радіаційної безпеки в період ліквідації аварії на ЧАЕС.
Повну відеоверсію коментаря інженера-радіометриста Цеху радіаційної безпеки в період ліквідації аварії на ЧАЕС Леонід Косянчук дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
