За перше півріччя малий та середній бізнес Київщини сплатив до місцевих бюджетів 1,1 млрд грн єдиного податку, збільшивши темп приросту на 107,3 млн грн або 11% порівняно з відповідним періодом минулого року. Такі дані навів очільник податкової служби області Олександр Загорський. Про це повідомили «Журналісту» в пресцентрі Головного управління Державної податкової служби України.
«Попри карантин бізнес Київської області не збавляє обертів, продовжуючи свою діяльність. Про це свідчить збільшення кількості платників і зростання податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року», – зазначив Загорський. «Наразі в податкових органах Київщини обліковуються 86236 спрощенців. З них переважна більшість – 78411 – фізичні особи-підприємці, решта ж – 7825 – юридичні особи».
Найбільші суми забезпечили підприємці, які ведуть свою діяльність на територіях Києво-Святошинського управління – 216,8 млн грн, Білоцерківського – 191,4 млн грн, Ірпінського управлінь – 163,5 млн грн.
Зокрема, у розрізі категорій платників фізичні особи–підприємці сплатили 914,1 млн грн, збільшивши суму майже на 100 мільйонів гривень або 12%.
Юридичні особи (ІІІ група) перерахували до бюджетів 124,6 млн грн, що на 6,2 млн грн або 5% більше за надходження першого півріччя 2019 року.
Сільгоспвиробники (четверта група) – юридичні особи спрямували до скарбниць 85 млн грн, що на 2 млн грн перевищує суму, яка надійшла у січні-червні минулого року.
За якими критеріями встановлюється ризиковість платника податку на додану вартість?
ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
1. Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Читайте також: Шмигаль вважає, що некоректно в умовах кризи збільшувати податок на землю
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today