Передбачається, що Фонд наповнюватиметься частиною податку на викиди вуглекислого газу, а кошти з нього йтимуть виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2 та матимуть енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти. Про це «Журналісту» повідомили в пресцентрі Міненерго.
З такою пропозицією до народних депутатів виступила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.
Ініціативу щодо впровадження Фонду декарбонізації було розроблено Міненерго за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності.
«Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита – так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже наступного року. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися», – наголосила Ольга Буславець під час онлайн-зустрічі з парламентарями.
18 провідних країн світу використовують податок на викиди СО2 виключно на заходи із декарбонізації, що вже має значний енергоефективний та екологічний ефекти.
В Україні сьогодні цей податок також існує і спрямовується до загального фонду Державного бюджету. Для підвищення ефективності його використання пропонується частину цього податку зробити джерелом для наповнення Фонду декарбонізації.
«Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду», – зазначила в.о. міністра.
За такого варіанту процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та здійснюється чинними державними інституціями. Зараз пропонується, що адмініструвати Фонд буде Держенергоефективності, яке зараз перебуває в процесі реформування та отримає всі необхідні компетенції для адміністрування.
Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю СО2. Наразі розглядаються сім напрямків, які мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти, це:
• Проекти із екомодернізації генеруючих підприємств;
• Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;
• Здешевлення проектів із утилізації (переробки) побутових відходів;
• Електробуси для громадського транспорту;
• Стимулювання використання приватних електрокарів населенням;
• Проекти із заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері;
• Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.
Проте цей список не є вичерпним і може бути доповненим.
Читайте також: Міненерго співпрацюватиме з корейською корпорацією КТ у сфері «розумного» обліку електроенергії.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
