Олександр Рувін: Експертиза Іловайської трагедії викликає багато питань до керівників операції (ВІДЕО)

30
Фото: КНДІСЕ

За результатами комплексної експертизи, яку проводив відділ військових експертиз КНДІСЕ, було встановлено, що вихід українських військових з оточення в Іловайську «було організовано таким чином, що дії керівництва не відповідали нормам документів». Про це «Журналісту» розповів директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Олександр Григорович Рувін.

Наприкінці серпня в Україні сумна дата – річниця Іловайської трагедії. Як відомо, бої за Іловайськ, відомі також як Іловайський котел — це бойові дії, що розгорнулися у серпні 2014 року під містом Іловайськ Донецької області. 18 серпня, в ході запеклих боїв, українські військові увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста, однак після заходу значних сил регулярних російських військ 23—24 серпня у тил українського угрупування з території РФ, іловайське об’єднання опинилося в оточенні. У ніч з 28 на 29 серпня було обговорено питання відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні. 29 серпня о 6:00 ранку українській стороні було повідомлено, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові організованими колонами почали рух з міста за попередньо домовленими з російською стороною маршрутами. Колони було розстріляно на марші.

«Експертиза Іловайської трагедії стала однією з перших наших експертиз у відділі військових експертиз, який ми створили у 2015 році. Це дослідження проводила велика кількість різних спеціалістів, серед яких були три заступники міністра оборони (уже в минулому), чотири начальники головних управлінь, представники науково-дослідних установ, просто військові, які мають багато досвіду у проведенні військових операцій, і навіть представники громадськості, зокрема, військовий журналіст Юрій Бутусов, який також мав офіційно доступ до державної таємниці. Це була комплексна експертиза, яка складалася із трьох експертиз. Зокрема, товарознавчої частини, завдяки якій ми визначали втрати військового майна, техніки, майна та озброєння, які понесла наша країна, військової та економічної. Одне із ключових питань, чи відповідали дії керівництва та начальників при плануванні і проведенні операції (зі звільнення Іловайська, а також вихід наших військових з оточення – ред.) настановам статутів та інших документів, адже тоді у нас не було необхідного законодавства, де було б розписано, чітко встановлено, що і як робити у такій ситуації. Це все відбувалося на етапах підготовки та розробки», – пояснив директор КНДІСЕ.

За його словами, було досліджено багато документів, у тому числі і ті, які перебувають під грифом секретно. Окрім того, що, за висновками експертів, сили були нерівними, сам вихід наших військових було організовано не належним чином. Через що наразі є питання до керівників, які організовували як операцію щодо звільнення Іловайська, так і вихід наших захисників з оточення.

«У серпні планувалася операція з визволення міста Іловайськ. На той час незаконними військовими формуваннями незрозумілих республік уже був підготовлений район оборони. У них було багато ресурсів і техніки. Щодо співвідношення сил, то відносно особового складу це було 1 до 18-ти, танки –  1 до 11-ти, бронетехніка – 1 до 16-ти, артилерія – 1 до 15-ти, міномети – 1 до 16-ти, гради – у них було 24 шт, а в нас взагалі нічого не було. Тому співвідношення було, очевидно, не на користь ЗСУ. Крім того, було неправильно прийнято рішення щодо ліквідації сектору «Д», куди зрештою зайшли кадрові військові Російської Федерації з технікою і не дали можливості відійти. Було прийнято рішення щодо виходу українських військ з оточення двома колонами. Хоча відповідно до усіх нормативних документів, які тоді існували у Збройних силах України, така операція проводиться зовсім не так. В результаті обидві колони потрапили у засідки, влаштовані підрозділами РФ і були розгромлені. Внаслідок чого втрати особового складу наступні: загинули 366 військових, поранення отримали 429 осіб, у полон потрапили 128, зниклі безвісти 158. Так, є багато недоліків, які стосуються минулого керівництва, які були начальниками штабів АТО, керівниками секторів. Тобто, окрім того, що сили були нерівні, 1 до 18-ти, відповідно до висновків експертів, сам вихід було організовано таким чином, що не відповідало нормам документів», – сказав Олександр Григорович Рувін.

Також він наголосив, що, за висновками експертизи, збитки, яких зазнала держава внаслідок такий дій, становить майже 300 млн грн.

«Втрати військової техніки та озброєння 298 млн 292 тис. 958 грн. Майже 300 млн грн. Це з урахуванням остаточної вартості військового майна. Думаю, що слідство і суд все з’ясують», – заявив очільник КНДІСЕ.

Повну відеоверсію інтерв’ю з директором Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Григоровичем Рувіним дивіться на сайті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today