Ольга Буславець взяла участь у відкритті Першого Німецько-Українського енергодня

38
Фото з відкритих джерел

Перша заступниця міністра енергетики окреслила результати та плани роботи за п’ятьма стратегічними напрямками співпраці України і Німеччини. Про це «Журналісту» повідомили в пресцентрі Міненерго.

У серпні цього року було підписано Спільну заяву між Міністерством енергетики України та Федеральним міністерством економіки та енергетики Німеччини про
започаткування нового енергетичного партнерства. Це стало імпульсом стратегічного співробітництва для обміну досвідом та  інноваціями, енергетичними технологіями
та реалізації спільних проєктів. Було визначено п’ять напрямів кооперації між державним та приватним секторами двох держав: декарбонізація, енергоефективність,
відновлювана енергетика, воднева енергетика, трансформація вугільних регіонів.

«Україна вже зробила свій вибір на користь «зеленого» енергетичного переходу. Наразі завершується підготовка другого Національного визначеного внеску до Паризької
угоди, триває розробка Інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року. Також ми починаємо підготовку нової енергетичної стратегії до 2050 року на базі
моделі низьковуглецевого розвитку галузі», – зазначила Ольга Буславець.

Вона наголосила, що відбувається майже щоденна кооперація між Міністерством енергетики України, відповідними Федеральними міністерствами Німеччини, провідними
експертними організаціями обох країн – за усіма напрямками співпраці.

У сфері енергоефективності очікується прийняття базового закону про енергетичну ефективність. Проєкт закону найближчим часом буде подано на розгляд Уряду, а
потім – до парламенту. Невдовзі буде схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблений за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Міністерство ініціювало створення Фонду декарбонізації, який дозволить реінвестувати частину надходжень від податку на викиди СО2 виключно на скорочення викидів
парникових газів.

Розробки Міненерго лягли в основу законопроєктів для відновлення функціонування енергосервісу та розвитку механізму ЕСКО.

Міністерство максимально посприяло стабілізації роботи галузі ВДЕ. Це дозволило значно покращити рівень розрахунків Гарантованого покупця із виробниками
«зеленої» електроенергії, які за серпень та вересень склали 100%, за жовтень – близько 80%. При цьому Міністерство докладає всі зусилля для 100% оплати
на постійній основі, введення системи «зелених» аукціонів, проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності. Це дозволить забезпечити розвиток
відновлюваної енергетики в економічно ефективний та привабливий для інвестора спосіб.

Воднева енергетика стала одним із пріоритетних напрямків співпраці України та Німеччини. Протягом останніх трьох місяців було проведено низку консультацій
щодо потенціалу створення в Україні внутрішнього водневого ринку та експорту водню до Німеччини. Наразі Міністерство енергетики завершує підготовку дорожньої
мапи розвитку водневої енергетики, яка має бути представлена у січні 2021 року. Наступним кроком стане підготовка Концепції водневої енергетики та законодавства,
яке має бути прийнято для запуску ринку в Україні і його інтеграції до європейського. Спільно з німецькими партнерами вже напрацьовано портфель проєктів, які можуть
бути реалізовані в рамках Енергетичного партнерства.

Також Міненерго розробило Концепцію реформування вугільної галузі. Передбачається закриття збиткових шахт протягом 10 років, мінімізація дотацій для галузі з
держбюджету, поступове зменшення використання викопного палива, враховуючи потребу вітчизняної теплової генерації (до 2070 року). Спільно з німецькими партнерами
планується запуск пілотних проєктів з трансформації вугільних мономіст та Мультипартнерського фонду для залучення технічної і фінансової допомоги для впровадження реформи.

Читайте також: Буславець: Підвищення енергоефективності – необхідна умова сталого розвитку України.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today