Спеціально для «Журналіста» психотерапевтка та авторка проєкту «Kids Post – листи, що розвивають особистість» Оксана Верховод розповіла, як підготувати дитину до дистанційного навчання.
«Не за горами 1 вересня. Вже стало відомо, що цей навчальний рік розпочнеться нетрадиційно. Жодних загальних зборів, лінійок. А для декого перше вересня й зовсім буде онлайн. Адже є школи, для яких дистанційне навчання наразі єдино можливе», — пояснила спеціалістка.
Як зазначила Оксана Верховод, раніше актуальним було, як підбадьорити та налаштувати дітей, які звикли до канікул і не бажають повертатися до навчання. Сьогодні ж говоримо про те, як підтримати дітей, які з нетерпінням хочуть повернутися за шкільні парти, але не можуть цього зробити.
«За відгуками батьків про досвід дистанційного навчання навесні, особливо складно було молодшим школярам, які не сприймали процес як навчання взагалі, їм бракувало мотивації та розуміння, що від них вимагається.
Отож, як їх підтримати та налаштувати на навчання вдома?
1. По-перше, будь ласка, не знецінюйте їх почуття. Спробуйте замість «Нічого страшного тут немає!» сказати: «Я розумію, що тобі складно. Для мене це теж дуже неприємна ситуація».
2. Як правило, ця новина викликає сум, злість або роздратування. І тут важливо дати дитині відреагувати на ці відчуття. Якщо сумно, дайте більше тактильності, фізичних погладжувань. Якщо є злість або роздратування – найкраще допоможуть активні дії: побити подушку, порвати папір, покричати, помалювати каракулі.
3. Пограйте у гру «Хто зможе знайти найбільше «+» у навчанні вдома?». Пам’ятаєте, як дорослі шукали плюси у карантині.
4. Можете також разом переглянути фільм «Поліанна», про дівчинку, яка могла у будь-якій ситуації знайти щось хороше.
5. Іноді батьки обирають тактику почекати, і налаштовують до цього дітей. З одного боку, це ніби налаштовує на терпіння. З іншого – додає більше напруги. За відчуттями виникає дещо схоже на життя «на валізах». Ніби «ось-ось, і це закінчиться». Але, будемо відвертими, ніхто точно не знає, коли саме це завершиться. І тому, очікування та терпіння часто призводять до ще більшого розчарування.
6. Тож, краще бути чесними. І налаштовуватися на те, що, як саме буде, поки невідомо. Але ви будете поряд, будете підтримувати один одного і це не завадить вам бути щасливими.
7. Було б добре читати дітям психотерапевтичні казки. Про те, як дітки лишилися на карантині та як це пережили. Скоро, у співпраці з однією школою, ми випустимо серію мультимедійних роликів на цю тему. Якщо для вас це актуально, можете написати мені у соціальних мережах. Поділюся цими казками з вами. Вони дають змогу дитячій психіці безпечно засвоїти інформацію про реалії.
8. І пам’ятайте, для усіх нас – це чудовий час для тренування гнучкості. Ми можемо вчитися цьому разом з дітьми, давати їм досвід безпечного проживання цієї ситуації, якщо ми самі будемо зберігати спокій та віру у можливості впоратися з викликами», — наголосила психотерапевтка Оксана Верховод.
А як бути з мотивацію? Адже їх у школі не змусиш щось вчити, не говорячи вже про вдома?
«З мого досвіду, якраз змусити – це історія, яка не працює. Набагато екологічніше та цікавіше підходити до питання мотивації через особистісні виклики, в яких дитина утверджуватиметься у власній силі.
Добре працює система заохочень через фішки. Наприклад, у моєму проєкті – листи від улюбленого героя, Kids Post, разом із самим листом дитина отримує фішки з зображенням улюбленого героя та його друзів. І заохочує себе за те, що діє у напрямку свого розвитку.
Але, знову ж таки, важливо пояснити, що цінність – не у самих фішках, а у тому, що дитина зростає сама над собою та розвивається.
Класно підвищує мотивацію розуміння, навіщо мені це потрібно.
Наприклад, математику добре було б знати, щоб вміти рахувати кошти, а в майбутньому скласти бюджет для свого бізнесу, правда ж?
Або ж, набагато цікавіше вивчати біологію, знаючи, що це знадобиться для піклування про своє здоров’я.
Варто додати практичну значущість – і все вивчатиметься значно легше та приємніше.
І, звісно, наочність, демонстрації – це те, що дуже стимулює інтерес, а разом з тим мотивацію.
Наприклад, на кухні з мамою можна вивчати хімію, а подорожуючи по музеях онлайн – історію, географію чи «Я і світ».
Насамкінець, хочу дати підтримку батькам. І сказати, що чудово розумію, наскільки для них може бути складною ця ситуація.
Вірю в вашу силу впоратися й вийти з ситуації, що склалася, з новим багажем знань, вмінь та фантастичного досвіду. Бережіть себе та прислухайтеся до своїх діток», — зазначила фахівчиня.
Читайте також: МОН запускає для викладачів навчальний онлайн-курс про дистанційне і змішане навчання.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today