Сергій Шкарлет: Головною метою в розвитку професійної освіти є передусім її реформування

19
Фото из открытых источников

Для розвитку та модернізації професійно-технічної освіти важливим є налагодження державно-приватного та соціального партнерства на засадах співфінансування і спільного управління закладами. Однією з форм такого партнерства є здобуття професійної освіти за дуальною формою навчання. МОН залишає це в пріоритетах своєї діяльності і у 2021 році. Про це «Журналісту» повідомили в пресцентрі МОН.

На цьому наголосив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет під час освітнього форуму, який відбувся вчора, 9 лютого 2021 року, в Києві.

«На сьогодні 217 закладів професійно-технічної освіти застосовують дуальну форму навчання, де навчається 12 395 осіб. Частка працевлаштованих випускників у 2020 році становить 83%. Одним із напрямів підвищення якості підготовки робітничих кадрів є створення навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням. На створення НПЦ було виділено 100 млн грн. Із 53 запланованих навчально-практичних центрів уже відкрито 49», – зазначив Сергій Шкарлет.

Окрім підготовки кваліфікованих робітників за дуальною формою, під час заходу учасникам розповіли про пріоритетні зміни, які чекають на сферу.

«Важливим напрямом для нас сьогодні є професійно-технічна освіта. За ці роки про неї фактично забули і можна сказати майже зруйнували. Як наслідок, сьогодні нашій країні катастрофічно бракує кваліфікованих робочих кадрів. Тож спільно з представниками цієї ланки була створена Стратегія і розпочато відродження професійної освіти в Україні», – зазначив Президент України Володимир Зеленський.

Міністр Сергій Шкарлет поінформував, що наприкінці грудня колегія Міністерства освіти і науки схвалила Стратегію розвитку професійно-технічної освіти до 2023 року. Вона визначає чотири ключові напрями, за якими відбуватиметься оновлення системи профтехосвіти впродовж наступних кількох років. Наразі документ готується до затвердження рішенням Уряду.

Під час Форуму учасникам також розповіли, що наразі фінансування та управління профтехами може відбуватись у кілька способів. Наприклад, для оновлення інфраструктури заклади профосвіти можуть подаватися на створення навчально-практичних центрів за кошти держбюджету, залучати ресурси місцевих бюджетів або бізнес-компаній. Крім того, поповнювати спецфонди вони можуть, надаючи платні послуги або навчаючи учнів за дуальною формою.

Читайте також: У вересні МОН почне масштабний проєкт зі зміни підготовки кухарів та кондитерів.

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today