Прогулянка по коліно у воді посередині Дніпра в Києві стала реальністю. Це може зробити сьогодні будь-який бажаючий. Про це повідомляє пресслужба Асоціації рибалок України.
П’ятий рік поспіль природоохоронні громадські організації стурбовані, тим, що відбувається з головною рікою країни, проводять прес-конференцію… Прямо посеред Дніпра по коліно у воді. Щоб запрошені на неї державні службовці, які представляють відомства, від яких залежить життя і здоров’я річки не на «словах», а на власні очі побачили її стан. Роки йдуть … Але досі немає Державної Програми з розчищення столичної акваторії Дніпра. Тому Асоціація рибалок України, Водно-моторний Клуб «Видубицький», Асоціація човнярів Київщини, Водно-моторний Клуб «Фенікс», ГО «Україна. Воля. Життя», ГС «Ми Українці» скликали пресконференцію «Пішки по Дніпру. Хто вбиває головну річку України?», на яку запросили представників Мінприроди, Агентства водного господарства України, Держекоінспекції, КП«Плесо», Інституту гідробіології НАН України, Інституту водних проблем і меліорації НААН України, експертів Національної екологічної Ради України.
Громадськість б’є на сполох через жахливий стан головної водної артерії України. Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою.
Найдавніша річка Європи катастрофічно міліє. У столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами.
Однією з причин обміління річки є втрата власної течії, що так само відбилося і на якості річкової води. Не варто забувати, що 2/3 населення країни п’ють воду з Дніпра. А скільки мільйонів гектар сільгоспугідь зрошується його водою?
«Перегородивши Дніпро греблями, найбільшу річку Європи позбавили власної течії і він не в змозі змити все те, що потрапляє в нього разом з побутовими і виробничими стоками і зливами. Але ж по берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні та хімічні гіганти… Вода в каскаді Дніпровських водосховищ нагадує коктейль зі всієї таблиці Менделєєва. Берега хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови … Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води. Земснаряди в гонитві за миттєвою вигодою розривають на частини річку, змінюючи ландшафт дна і конфігурацію берегової лінії, міняючи русло Дніпра. Річка з кожним роком все більше цвіте, заростає, міліє … Екологічний стан річки Дніпро опинився під серйозною загрозою. Тільки в спогадах класиків Дніпро залишився «широким і могутнім…», – зазначає голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
У Дніпро впадають сотні малих річок. Вони, як вени, своїми водами наповнюють і вдихають життя у Дніпро. Не має сенсу лікувати головну аорту – Дніпро, при цьому забуваючи про малі річки. А ось з ними справді біда. Ніхто не займається ними. За роки Незалежності з карти України зникло понад ДЕСЯТЬ тисяч малих річок. У них скидають різні стоки і сливи. Поля підійшли впритул до водойм і після рясних дощів вся хімія з них змивається у водойми. Пестициди та інша хімія випалюють все живе в водоймах. І течуть ці отруєні води в Дніпро, де осідають на дні…
За даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.
Не тільки Дніпро, але і всі інші водні об’єкти України забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами і іншими небезпечними «дарами» цивілізації.
У 2018 році в водойми України було скинуто понад 2 млрд 80 млн кубометрів стоків. З них 1/3 – це не очищені або недостатньо очищені води.
«З них – 584 млн куб. м скидів здійснили підприємства з «ТОП-100 головних забруднювачів». В першу десятку забруднювачів водних об’єктів увійшло 4 гірничо-металургійні та 6 комунальних підприємств. Серед основних забруднювачів водних об’єктів лідирують «Меткомбінат Азовсталь» (140 млн. м3), ПАТ «Дніпровський меткомбінат» (71 млн. м3) і ВАТ «Запоріжсталь» (54 млн. м3)», – відзначили в Асоціації рибалок України.
Проблема зі стічними водами по всій Україні. І Київ не є навіть зі своїм мільярдним бюджетом винятком. Фактично столичні комунальні служби не очищують свої стоки (Головний забруднювач столичної акваторії Київводоканал. За приблизними підрахунками, він скидає на рік близько 500 млн. куб. метрів стоків). А скільки років не проводиться реконструкція Бортницької станції аерації? Ну, а про те, що стікає по лівневкам в Дніпро можна писати кримінальні романи.
Згідно з українським законодавством, порушникам, які забруднюють наші водойми, загрожує штраф у розмірі 1700-3400 грн, що не відлякує їх. Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогою модернізацією або будівництвом нових очисних споруд.
Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах отруює або розкрадає річку.
Для України життєво необхідно більш жорстке природоохоронне законодавство. Потрібно боротися з отруєнням наших річок збільшуючи штрафи до небес, посилюючи покарання аж до кримінальної відповідальності.
У Києві близько двох тисяч автомийок. Фактично всі вони врізані в зливові каналізації, за якими без жодних очисних споруд відходи діяльності автомийок потрапляють в Дніпро.
Практично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. У перенасиченій фосфатами воді водорості посилено розмножуються, а потім, відмираючи, виділяють небезпечні токсини і спалюють розчинений у воді кисень. В результаті починаються масові замори у риби, а вода загниває. Восени вся ця гниючих маса водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її на болото…
Дніпро цвіте, заростає і міліє.
«Як не дивно, за всю історію існування дніпровських водосховищ, а найстаршому з них в 2017году виповнилося 85 років, їх розміри ніколи не уточнювалися. Вважається що площа Київського водосховища є 922 кв. км. Насправді замулювання водосховища і його заростання зумовили те, що значна частина акваторії втрачена.
Зараз в умовах нормального підпірного рівня вона така: Київське водосховище – 823,7 кв. км, Канівське – 513,7, Кременчуцьке – 2090,1, Дніпродзержинське – 526,1, Дніпровське – 300,0, Каховське – 2131,2 кв. км. Коли ж розвиток вищої водної рослинності досягає свого максимуму, ця площа істотно зменшується. Особливо це стосується Київського і Канівського водосховищ, які є верхніми в каскаді», – розповідає Віктор Вишневський, доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААН України.
Через те, що Дніпро зарегульований, швидкість течії на його величезних ділянках – всього 10 см в секунду, тобто в 10 разів нижче, ніж, наприклад, в Десні. Це говорить про те, що течії фактично немає, і твердий осад не рухається – він осідає.
За всі роки експлуатації Каскаду Дніпровських водосховищ рівень піднявся на три метри. Якщо говорити про столичну акваторію, то між Києвом і Ржищевом залягло не менше 80 млн кубів твердого стоку. Тобто все, що принесла Десна, лежить там.
Зараз мілини займають 30% дніпровського басейну. При тому, що критичною масою вважається 15%.
«Здається, є рішення цієї проблеми – земснаряди. Але сьогодні їх використовує бізнес в суто особистих цілях. Це явно не природоохоронні заходи з порятунку річки, а банальний злодійський видобуток піску на продаж», – впевнений директор ВСФК «Видубецький» Володимир Стріла.
Сьогодні немає прозорих умов для роботи фірм, що займаються розчищенням річок. Все в тіні. Тому фактично всі земснаряди на наших водоймах працюють напівлегально.
Головну річку України перетворюють в піщаний кар’єр. Тому річка міліє …
В Україні 63 тис. річок, 40 тис. озер, понад тисячу сто водосховищ, 400 тис. ставків. В країні 1млн 300 тис. га прісної акваторії. Здавалося б, такий водний достаток … Але в той же час ми на Європейській екологічній карті значимося маловодною країною, адже забруднили свої водні ресурси до такої міри, що не можемо з них брати питну воду.
Брак питної води в світі ООН назвало проблемою номер ОДИН. У 2019 понад 2,6 млрд людей не мають доступу до чистої питної води. 37 країн живуть на привізній воді. Конгрес США вважає, що нестача питної води призведе незабаром до збройних конфліктів.
У світовому рейтингу «Поновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення», який публікує Всесвітній банк, Україна посідає 125-е місце в списку з 180 країн. Тут на кожну людину припадає всього 1,2 тис. кубів прісної води (в Росії 29 тис. куб./ос., в Італії, Франції – по 3 тис., в Румунії – 2,1 тис., в Польщі – 1, 4 тис. Кубів на одну особу). Українські пропорції трохи гірше, ніж в Ефіопії і Нігерії (по 1,25 тис. кубів), але зате дещо краще, ніж в Ботсвані і Чаді (1,1 тис.).
Причому в південних регіонах України співвідношення водних запасів на душу населення гірше африканських глибинок і становить 400-500 кубів на людину. Тому дефіцит водних ресурсів – одна з найбільш очевидних загроз України.
Дніпро серйозно хворий. Давно пора розробити Державну програму з відновлення Дніпра.
“Україні потрібна НОВА Водна ПОЛІТИКА!!!! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива. У той же час не покидає віра, що розум і щира любов до свого краю переможуть жадібність чиновників які намагаються нажитися на нашому здоров’ї, яке безпосередньо залежить від майбутнього водойм. І в кожен дім прийде чиста, здорова вода!» – стверджує Олександр Чистяков.
Як повідомляв «Журналіст» раніше, експертиза Іловайської трагедії викликає багато запитань до керівників операції. Про це в ексклюзивному інтерв’ю повідомив директор КНДІСЕ Олександр Рувін.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today