В Києві представили історичний перформанс «Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І»

19

Фото Ярослава Матвєєнко

Минулого тижня в рамках вже традиційного для української столиці МЗС Open Air та спільно з фестивалем «Anne de Kiev Fest» відбулася прем’єра історичного перформансу про онуку князя Ярослава Мудрого – Едігну.

То хто ж така ця загадкова Едігна? Мало хто не чув про доньку Ярослава Мудрого Анну Ярославну, яка стала королевої Франції. Хто цікавився історією, знає, що наша князівна народила французькому королю Генріху трьох синів, у тому числі й майбутнього короля Філіпа. Була в них ще й донька. Для багатьох ця постать стане справжнім відкриттям. Спадкоємиця видатного роду, вона здобула славу та шану в Баварії. Те, що відомо про її життя, схоже на стародавню легенду чи казку, проте надто реальну: все це могло бути правдою.

Як пише Вікіпедія, Свята Едігна (* 1055 — †26 лютого 1109) — блаженна римо-католицької церкви та Української греко-католицької церкви. Дочка короля Франції Генріха І й Анни Ярославни, онучка Великого князя Київського Ярослава Мудрого.
Едігна отримала високу освіту при французькому дворі. За однією з версій, близько 1074 р. дев’ятнадцятирічна Едігна втекла з королівського двору, відмовившись від примусового шлюбу. За легендою, вона пішла з королівського палацу, забравши з собою дзвоник — подарунок матері. Мала намір дістатися Русі, Києва, про які так багато чула від Анни Ярославни. Інші припускають, що дівчина вирішила здійснити паломництво до Святої землі.
Проте, дорогою Едігна побачила сон, який став для неї розпорядженням: повинна залишитися назавжди там, де, їдучи возом, почує одночасно крик півня і звук дзвона. Пророцтво збулося поблизу с. Пух у Баварії, що за 30 км від сучасного міста Мюнхен (Німеччина). Едігна оселилася у стовбурі старої липи і прожила в ньому, як черниця в келії, понад тридцять років. Харчувалася тільки рослинною їжею, вела побожний спосіб життя. Навчала дітей читанню і письму, прилучаючи до християнських цінностей. Проповідниці віри Христової відкрився цілющий дар. Багато років поспіль вона лікувала не тільки місцеве населення, але й худобу; допомагала людям у подоланні хвороб і бід. Слава про цілительку Едігну ширилася по всій Баварії. Ще при житті Едігни біля липи збудували храм, в якому блаженну було потім поховано. Померла 26 лютого 1109 року. Вдячні селяни поховали її у вівтарі церкви. Свого високого походження вона нікому не відкривала, воно стало відоме лише за її смерті. У 1600 р. римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною.

Києва онука Ярослава Мудрого таки дісталася, що правда через тисячу років. Її друге народження стало можливим завдяки цілій команді історичних та творчих ентузіастів. Автором постановки став Федір Баландін, засновник фестивалю «Anne de Kiev Fest», текст написав славнозвісний український поет Олександр Ірванець, за художню красу та безперечно естетично довершену візуалізацію історії відповідали Андрій Єрмоленко та Олексій Березюк, музика – Івана Небесного. Легендарних історичних персонажів на сцені втілювали (хто особисто, інші – віртуально, позичивши голос): князь Ярослав Мудрий – Федір Стригун, принц Хьюго – Остап Ступка, король Генріх Перший – Євген Нищук, кобзар – Тарас Компаніченко. Жіночі образи – справжня краса всього перформансу. Роль Анни Ярославни було віддано Ірмі Вітовській-Ванца. Едігною мала стати Ірєна Карпа, та не склалося.
«Як складно бути дочкою короля», крізь призму своєї героїні нам розказала молода талановита акторка Анастасія Бажчук.

У лютому 2019 року естафету розповіді про Едігну підхопить Баварія: готується прем’єра вистави про нелегку та достойну долю молодої жінки, якою точно пишався б її дідусь, князь Ярослав Мудрий.

Текст Ярослава Матвєєнко

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today