В Україні ввели в експлуатацію новий радіотелескоп РТ-32

99
Фото: Юрій Мартинович

В Україні введено в експлуатацію новий радіотелескоп РТ-32, створений у процесі дослідної модернізації 32-метрової антени MARK-4B. Про це повідомляє Національна академія наук України.

Розташований новий радіотелескоп у Центрі космічних досліджень і зв’язку в місті Золочев на Львівщині.

Науковці Національної академії наук України запропонували використання наземних станцій космічного зв’язку  з діаметром антен 25 м (КТНА-200) та 32 м (МАРК-4В), які на той час вже не використовувались Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (РРТ).

За співпраці Державного космічного агентства (ДКА) України, Національного центру Управління та Випробувань Космічних Засобів та Концерну РРТ, а також підтримки Національної академії наук України і особисто Президента НАН України академіка Бориса Патона зазначені наземні станцій космічного зв’язку були передані зі сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України до сфери управління ДКА України, з подальшим введенням їх до складу Національного центру Управління та Випробувань Космічних Засобів (НЦУВКЗ).

Інститутом космічних досліджень НАН України разом з Інститутом радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України та Національним центром була розроблена Концепція застосування засобів Центру космічного зв’язку в інтересах дослідження та використання космічного простору.

Проведені експертні оцінки показали, що найбільш доцільною, на першому етапі переходу телекомунікаційних антен в стан радіотелескопу, є модернізація 32-метрової антенної системи МАRК-4В.

Головною особливістю радіотелескопу РТ-32 є його багатодіапазонність та багатоканальність.

Наразі частотно-селективний пристрій дозволяє проводити одночасні спостереження в діапазонах 6 та 1.35 см (С- та К-діапазони), а після введення в дію приймальної апаратури діапазону 3 см (Х-діапазон) телескоп зможе працювати в трьох діапазонах одночасно: 6, 3 та 1.35 см.

Коло наукових задач РТ-32 є дуже широким: дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів. Цікавим є вивчення в широкому діапазоні швидких радіосплесків, післясвітіння гамма-сплесків та явищ типу GW170817, коли були породжені одночасно гравітаційні та електромагнітні хвилі дуже широкого спектру.

Читайте також: Україна приєдналася до програми NASA з освоєння космосу

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today