Фото: прес-служба ОАСУ
Керівник Східноукраїнської експедиції Державного підприємства «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук Сергій Теліженко розповів про археологічні дослідження, які вдалось провести в рамках польового сезону 2018 року на території Луганської та Донецької областей, підконтрольних Україні.
– Коли Ви почали працювати в полі?
Роботи почали на початку квітня. Територіально ми знаходимось на території Луганської області, на території поблизу міста Кремінна та поблизу міста Лисичанськ. Роботи проводяться у зв’язку з будівництвом лінії електропередач (Ювілейна-Кремінна), яка забезпечуватиме електроенергією північні частини області, які пошкодженні в результаті обстрілів міста Щастя.
– По суті, працюєте в гарячій точці.
Можна й так сказати. Щодня чуємо постріли, до фронту 30-40 км.
– Розкажіть, чи були проблеми з отриманням дозвільної документації в цьому році?
В нас з цим абсолютно все нормально. Варто сказати, що і обласна влада пішла на зустріч. Тут нормально відносяться до нашого приїзду, ніхто нас не турбує, ні обласна влада, ні лісники.
– Скажіть, якщо роботи тривають з кінця квітня, станом на сьогодні вже точно маєте не мало матеріалів. Що вдалося на сьогодні дослідити, виявити?
Поки що, повністю розкопано два об’єкти. Перший – Перебійне-4, багатошарове поселення, на якому виявлена невелика кількість матеріалів епохи бронзи. Це розвал посудини та пряжка металева. Крім того, дослідили Великий Суходіл-1. Маємо дуже незначну кількість знахідок. Це переважно фрагменти кераміки епохи бронзи зрубної культури. Найбільшу проблему для нас становить багатошарове поселення Перебійне-1. Це 310 кв. м, але ми, поки що, дослідили 200 кв. м, ще 110 треба досліджувати. Чому так повільно працюємо? Майже на всіх ділянках глибина становить більше двох метрів. Ускладнюється робота й тим, що копаємо в лісі, а дерева рубати не можна, бо це заповідник. Тому доводиться лавірувати між цих дерев, боротися з камінням.
Дещо на захід, тут досить не погана пам’ятка. Найдавніші матеріали відносяться до епохи неоліту-енеоліту, а здебільшого трапляються матеріали пізньої та фінальної бронзи. Серед знахідок слід відзначити три фрагменти ливарних форм, що свідчить про те, що займались металом, також траплялись кістки із зеленим відливом (лежали поруч з металевим виробом). Виявлено в дуже хорошому стані фрагмент якогось виробу орнаментованого скіфського, грузильце з піщаника. В цьому ж поселенні є одне житло, але повністю ми його дослідити не зможемо, тому що воно іде під ґрунтову дорогу, яка підкріплена ще одним, а та частина яка у нас в розкопі вона частково занята деревами, і тому ми можемо просто сказати якої форми було це житло, якої глибини і конструкції. Житло, мабуть, було покинуте, бо на підлозі взагалі нічого немає, окрім поодиноких фрагментів кераміки, кісток тварин. Відноситься воно до фінальної бронзи, берегівсько-лоївська культура, так звана.
Що Ви можете сказати про проблеми, з якими стикаєтесь, про матеріальне забезпечення, про специфіку організації наукових досліджень?
Матеріальне забезпечення у нас нормальне. Живемо в лісі, серед боліт, поблизу річки Сіверський Донець. Одна справа коли б це були суто наукові дослідження. Інша справа, що ми залежимо від замовника і нам потрібно поспішати розкопати поселення аби перебратись вже на правий берег Дінця, а там на нас чекають два невеличких поселення епохи пізньої бронзи, і два розкопи поселення епохи середньовіччя. Тобто, у нас ще багато роботи попереду, можливо будемо ділитись на групи і частину переправляти через річку, а частина залишиться тут працювати.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
