У Національній філармонії прозвучить фортепіанний авангард 1960-х

Post image

Фото: прес-служба Національної філармонії України

9 червня київський піаніст Євген Громов представить на сцені столичної філармонії твори київських композиторів-авангардистів 60-х років. Про це повідомляє прес-служба Національної філармонії України.

В авторській програмі сольного концерту «КИЇВ 1960х / АВТОГРАФИ: Знаки, Ритми, Розриви площин...» київський піаніст Євген Громов з вичерпною повнотою продемонструє весь спектр пошуків та розмаїття здобутків «Київської групи», виконавши низку творів її учасників, скомпонованих ними для фортепіано упродовж 1960-х років. Серед них – чотири світові та одна українська прем’єри.
У програмі – твори Валентина Сильвестрова, Леоніда Грабовського, Володимира Губи, Віталія Годзяцького, Євгена Станковича, Володимира Загорцева, Освальдаса Балакаускаса.
Зазначимо, що українське музичне шістдесятництво — одна з найяскравіших та найдраматичніших сторінок сучасного вітчизняного мистецтва. Покоління, що прийшло на межі 1930х-40х, у найважчі для країни роки — роки сталінського терору, Другої світової війни, окупації, трагедії Бабиного яру, тотального та безперервного повоєнного ідеологічного тиску — здавалося, із самого початку мало б бути приречене на повну та абсолютну безмовність...
Однак доповідь Хрущова на ХХ з'їзді КПРС 1956 року, що поклала край сталінській епосі, великою мірою послабила ідеологічне навантаження, зокрема й у царині мистецтва. Настала пора відлиги. Саме о цій порі до Київської консерваторії з невеликим інтервалом у часі вступають в клас професора з композиції Бориса Лятошинського кілька талановитих юнаків, що протягом декількох наступних років свого перебування у класі Лятошинського перетворяться на майстрів музичного андеґраунду та заживуть собі слави «непримиренних».
З плином часу молоді люди об'єднались у творче товариство, що згодом отримало на Заході назву «Київська група» або ж «Київський аванґард». Ватажком цього неформального об'єднання стає диригент Ігор Блажков. До групи входять композитори Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Валентин Сильвестров, Володимир Губа, музикознавці Лариса Бондаренко і Галина Мокрієва. Пізніше до них приєднуються композитори Святослав Крутиков, Володимир Загорцев, Петро Соловкін. Серед однодумців, друзів та поціновувачів гуртка — поет Сергій Вакуленко, художники Григорій Гавриленко, Валерій Ламах, Вілен Барський, режисер Сергій Параджанов, російський поет Геннадій Айгі, котрий часто навідувався до Києва у ті роки та ін. Жагуча спрага знань долала всі перешкоди. Молоді митці у досить стислий час з неймовірною швидкістю опанували найновітніші техніки тогочасного компонування (політональність, серійну додекафонію, серіалістичний пуантилізм, сонористику, конкретну музику), без остраху експериментуючи і беззастережно застосовуючи результати своїх посилених штудій та експериментів у власній творчості.

Подписывайтесь на наш Telegram и Twitter