У Києві представники громадських організацій, РНБО, а також Міністерства у справах ветеранів, ТОТ та ВПО під час пресконференції обговорили, що необхідно зробити для забезпечення гуманітарних потреб на КПВВ, передає «Журналіст».
«На лінії розмежування функціонує 5 пунктів перетину, так звані КПВВ. 4 з них розташовані у Донецькій області, один — в Луганській області — Станиця Луганська. Це єдиний пункт пропуску в Луганській області, він є пішим. Проблеми, з якими стикаються люди, перетинаючи лінію розмежування, це нормативні обмеження, які були покладені державою ще з 2015 року на людей, які перетинають лінію розмежування, а також обмеження на товари, які можуть бути перевезені через лінію розмежування особами, котрі перетинають цю лінію», – сказала представниця БФ «Право на захист» Дарина Толкач.
17 липня 2019 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову № 815, якою затверджено новий Порядок перетину лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу. Документ мав набрати чинності 29 жовтня 2019 року проте через суспільний резонанс процес було відтерміновано до 29 листопада. Очікується, що протягом цього часу до документу будуть внесені зміни, які дозволять покращити ситуацію з перетином КПВВ, а також сприятимуть зміцненню зв’язків із мешканцями тимчасово окупованих територій (ТОТ). Указом президента України від 7 жовтня 2019 року відповідним державним органам доручено опрацювати питання спрощення переміщення осіб та товарів з та до тимчасово окупованих територій, а також здійснити заходи для покращення ситуації на КПВВ. За словами Дарини Толкач, «міжнародні та гуманітарні організації неодноразово наголошували, що ті обмеження, які були накладені державою, є досить непропорційними, а також зауважували, що умови перетину на КПВВ є незадовільними, і так само створюють для людей додаткові проблеми».
«Майже два роки тривала робота над створенням нових нормативно-правових регуляторних механізмів, які б заклали новий підхід до перетину лінії розмежування і полегшити ситуацію для багатьох людей, які щоденно перетинають цю лінію до або з окупованих територій, непідконтрольних Україні», – додала представниця благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач.
Позаштатний радник секретаря РНБО Сергій Сівохо зауважив, що вирішення питань, пов’язаних із перетином лінії розмежування, має відповідати загальній державній політиці забезпечення збереження зв’язків із мешканцями ТОТ.
«Під час останніх візитів на Донбас я багато спілкувався і з переселенцями, і з мешканцями непідконтрольних територій, і з мешканцями підконтрольної територій. Все це відбувалося на КПВВ. Зараз це така межа між світами: особливий режим пропуску, підтвердження особи, необхідні переліки якихось предметів, дозволених до перевезення. Це тисне на людину. Безумовно, контроль безпеки – це дуже важливо. Але в боротьбі за повернення території ми можемо втратити людей. Останнім часом є поліпшення. Не варто забувати, що основна категорія проходять через КПВВ, це пенсіонери, яких близько 60%. За 2018 рік 50 осіб, якщо я не помиляюся, померли, проходячи процедуру, а 34 людини померли на КПВВ за першу половину цього року. Я вважаю, що, чим більш людяним ми будемо ставитися до людей, які перетинають КПВВ, тим вище ми піднімемо реноме своєї країни. Нехай люди, потрапляючи до нас, бачать, що про них пам’ятають, про них піклуються», – наголосив радник секретаря РНБО з питань реінтеграції та відновлення Донбасу Сергій Сівохо.
Одним із положень, яке наразі зазначене у Порядку перетину лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу, є необхідність отримання дозволу на перетин лінії розмежування. Проте, на думку, представниці ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяни Дурнєвої, такий дозвільний порядок має бути переглянутий. Адже його було встановлено у 2015 році, коли безпекова ситуація цього вимагала. Проте, за її словами, наразі ця система більше призводить до виникнення проблем та затримки перетину громадянами лінії розмежування.
«Дозвільна або пропускна система з’явилася на початку 2015 року, як об’єктивна відповідь на ту ситуацію, в якій перебувала Україна. Але якщо пам’ятаєте, то і порядок називався тимчасовим. На сьогоднішній день вже навіть після літа 2015 року всі контрольно-пропускні пункти в’їзду-виїзду були облаштовані, обладнанні системою ГАРТ, яка дозволяє абсолютно чітко і адекватно контролювати переміщення людей. Всередині нашої країни ми використовуємо не лише систему ГАРТ, але також і дозвільну систему, як вона називається «дозвільна система СБУ». Вона передбачає, що перед тим як перетинати лінію зіткнення, людина має отримати дозвіл, надати свої документи. Зараз ці дозволи діють уже безстроково, але досі вони викликають корупційні ризики, а також збільшують час проходження черги. Ми наполягаємо, що дозвільну систему має бути скасовано, а порядок переглянуто», – пояснила представниця ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва.
Однією з найвагоміших причин відтермінування початку дії нового документу стало питання перетину лінії розмежування дітьми. Новий порядок передбачає, що єдиним документом для в’їзду та виїзду дітей віком до 14 років з окупованої території має бути закордонний паспорт. Така норма створює чимало проблем, пояснили представники громадський організацій.
«На сьогоднішній день, оскільки діє ще тимчасовий порядок СБУ, то порядок перетину лінії розмежування передбачає, що батьки, які перетинають лінію розмежування з дитиною, мають надати свідоцтво про народження дитини. І цього документу досить, щоб дитина могла перетнути лінії розмежування. Новим порядком передбачається, що таких документів може бути три: проїзний документ дитини, ID-картка (паспорт громадянина України у вигляді ID-картки) та паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Проїзний документ дитини не видається з 2015 року, а оскільки ID-картка видається з 14 років, то питання перетину лінії розмежування дитиною до 14 років – це питання наявності закордонного паспорту. І тут є декілька проблем. По-перше, люди про цю норму дізналася з оголошена КПВВ. По-друге, щоб подібні норми були введені необхідно було би продумати або пільговий порядок видачі подібних документів або покращити потужності Державної міграційної Служби в Донецькій та Луганській областях. Адже ця норма викликала ажіотаж, паніку через те, що отримання закордонного паспорта потребує додаткових фінансових і часових затрат. Наразі позиція громадських організацій така: до переліку документів, які дозволяють перетинати лінію розмежування, має повернутися свідоцтво про народження», – пояснила представниця ГО «ZMINA. Центр прав людини» Альона Луньова.
Позитивним нововведенням Постанови № 815 є зміна підходів до врегулювання питання перевезення через лінію розмежування товарів та речей. Постанова передбачає перехід від переліку дозволених товарів до переліку таких, перевезення яких забороняється чи обмежується, який затверджує Міністерство ветеранів. Проект відповідного наказу оприлюднено на офіційному сайті відомства, а до 12 листопада триває його громадське обговорення.
«Ми переходимо від переліку того, що дозволено, до формату переліку того, що заборонено або обмежено до перевезення. Ми не обмежуємо перевезення фізичними особами товарів із української територію на тимчасово окуповану, тобто не обмежуємо у кілограмах чи кошторисі цих товарів, які фізична особа може перевозити через лінію розмежування з української території на тимчасово окуповану. Ми спрощуємо і порядок перевезення готівкових коштів фізичними особами через лінію розмежування. Зараз для людей це складна процедура, яка теж несе багато корупційних ризиків. Щодо готівки: вона все ж таки в цьому проекті, який винесено на публічне обговорення, все-таки обмежується, але суттєво збільшується. Ми плануємо, щоб з окупованої території громадяни могли перевозити до 50 000 грн без підтверджуючих документів, а з української території на тимчасово окуповану, це буде сума біля 20 000 грн. Проект наказу є на сайті міністерства для громадського обговорення, всі бажаючі можуть ознайомиться з деталями», – наголосив радник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Артем Саліхов.
Більш детально про все це дивіться у сюжеті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
