Відкриття, опубліковане в Nature Materials, може привести до застосування в квантовій обробці інформації.
«Кристали часу» відрізняються від стандартних кристалів, таких як метали або гірські породи. Вони були вперше теоретично описані в 2012 році лауреатом Нобелівської премії з фізики Френком Вільчеком і виявлені в 2016 році. Вони демонструють дивну властивість постійного, періодичного руху в часі, попри відсутність зовнішнього впливу. Їхні атоми постійно коливаються, обертаються або рухаються спочатку в одному напрямку, а потім в іншому.
У дослідженні брали участь вчені з Ланкастера, Єльського університету, Королівського коледжу Холлоуея (Лондон) і Університету Аалто (Гельсінкі), в якому і проводився експеримент. Вони охолоджували надплинний гелій-3 з точністю до однієї тисячної градуса від абсолютного нуля (0,0001K або -273,15 ° C). Потім дослідники створили два тимчасових кристала всередині надплинності та дозволили їм стикнутися.
Вчені спостерігали, як два тимчасових кристала взаємодіють і обмінюються складовими частинками, що перетікають з одного кристала часу в інший і назад (явище, відоме як ефект Джозефсона).
«Кристали часу» мають великий потенціал для практичного застосування. Їх можна використовувати для поліпшення сучасної технології атомного годинника – складного годинника, який показує найточніший час. Вони також можуть поліпшити такі технології, як гіроскопи і системи, засновані на атомних годинниках, такі як GPS.
Читайте також: Вчені знайшли найхолодніше місце на Землі.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
