2 червня в Будинку письменників України відбулася презентація книги «Позывной Кассандра» медикині і волонтерки, а відтепер ще й письменниці Оксани Чорної. На презентації побувала кореспондентка «Журналіста».
В книзі «Позывной Кассандра» 67 розповідей, датованих літом 2015 року: це реальні історії бійців 28-мої окремої механізованої бригади, де служила Оксана. Перші 17 історій присвячені одному з найбільших боїв, в яких брала участь 28-ма ОМБр. Четверті роковини цієї битви відзначають сьогодні, 3 червня. Та розповідями про побратимів Оксана не обмежується. Крім того, у книзі є глосарій для цивільних та карти.
«Ідея книги виникла майже одразу: хотіла написати не просто події, свідком яких я стала, а про людей, героїв, який брали в них участь. Восени мені подзвонив мій друг Мартін Брест, автор книг «Пехота» та «Пехота-2», та переконав серйозно взятися за написання книги, мотивуючи це тим, що це шанс зберегти історію та історії людей, які там реально були, як вони є, без міфів. До процесу підключився мій чоловік, для якого я мала написати нову розповідь до дев’ятої щовечора».
Під час презентації Оксана Чорна показала унікальні фото та відео матеріали, супроводжуючи кожне поясненнями та особистими спогадами. Найбільше, напевно, вкотре вражає сам факт війни, яка тривала і триває в рідній країні у ці хвилини, поки жителі тої ж столиці гуляють з дітьми, п’ють каву, відзначають свята та скаржаться на життя та високі ціни. А ще історії про людей , отих самих «хіба вони українці» донеччан, які здавали координати та позиції ворожої техніки, їх кількість, ризикуючи своїм життям та життям близьких, тим самим, не раз рятуючи наших бійців. Вони щиро вважають, що не зробили нічого особливого.
«Ця книга – тривимірна. По-перше, вона є історичним документом, який відновлює події та дійових осіб, людей, факти, підрозділи. Тут немає політичного підтексту. Письменниця хотіла зафіксувати все, як було, очима тих, хто це переживав. Це величезна титанічна робота зібрати це все до купи, провести перемовини, інтерв’ю з героями книжки. Тому цей документ цінний, його будуть читати наші наступники, відновлювати події. Вже зараз ми розуміємо, що так, як показують по телевізору – не так, як воно відбувалося насправді. По таких книжках будуть писати наукові роботи, історичні праці, вони увійдуть до енциклопедій. Відновити той період, коли Україна бореться за владу у власній країні, контроль над власним життям, і ми розуміємо, що втрачено багато шансів і років. Другий аспект цієї книжки –соціальний. Є той світ, де йде війна, помирають бійці та здійснюються подвиги, а ми про це не знаємо, що відбувається на сході, або знаємо викривлено чи неповністю. Ці книги будують місток між тим і цим світами, щоб тут люди розуміли, що відбувається, що їм потрібно допомагати. Такі люди, як Оксана, показують нам приклад, і це дає нам більше шансів на перемогу у цій війні. І третє, хочу анонсувати переклад книги українською мовою, єдиний екземпляр якого зараз тримаю в руках. Це дає відбиток на нашу українську культуру, яка тісно переплетена з героїчними та бойовими сторінками історії. Це дає відбиток на кожен аспект та хвилину нашого життя. Ми маємо розуміти, що українська культура немислима без героїчних сторінок. Маємо в найближчих планах – переклад на польську та англійську мову», – зазначив видавець Марко Мельник.
До придбаної книги читачі отримують колекцію листівок: кожному герою книги або його родині можна написати листа, побажання, теплі слова, які Оксана передасть особисто.
В червні авторка презентуватиме книгу у містах України, а вже наприкінці місяця повернеться до султанату Оман, де зараз працює викладачем в університеті.
Текст и фото Ярослава Матвеенко
Найближчим часом чекайте у «Журналісті» серію ексклюзивних інтерв’ю з авторами-ветеранами і безпосередніми учасниками непересічного проекту Ветеранський намет.
Як раніше повідомляв «Журналіст», ветеран АТО і письменник Валерій Ананьєв розказав, чому подорожує один.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
