Від побуту до інтимної культури: У столиці стартує виставка, де можна дізнатися про життя киян княжої доби (ВІДЕО)

194

Хочете дізнатися про самобутність життя містян, які мешкали на території Києва у Х-ХІІІ ст.? Тоді Вам просто необхідно відвідати виставку «Made in Kyiv. Археологія повсякдення», яка стартує з 11 березня у Музеї історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7). Як розповів «Журналісту» куратор виставки Олександр Пашковський, проект «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» присвячений середньовічному місту.

Нудно Вам точно не буде, бо організатори зважилися на сміливі кроки, поєднавши класичний науковий досвід із сучасними музейними технологіями. Тут можна буде побачити аутентичні речі княжої доби (Х-ХІІІ ст.), карбовані на Русі монети і гривні, ювелірні прикраси, твори сакрального мистецтва, предмети побуту і керамічний посуд, елементи одягу та особистого благочестя, і навіть власні підписи киян.

«Виставка присвячена виробам, які характеризують давньоруський княжий Київ X-XIII ст. Тобто на виставці будуть експоновані речі, якими користувалися у побуті різні верстви населення давньоруського Києва: і заможні, і бідні. Ці речі є такими маркерами Києва, вони були виготовлені тільки в Києві, або продавалися лише у Києві. Наприклад, експозиція із прясельцями. Це кам’яні важки, які використовували для прядіння, щоб виготовити нитку. Прясельця ж виготовляли із пірофілітового сланцю. Цей камінь добувається лише в одному місці: на Овруцькому кряжі. Більше родовищ цього каменю у Європі немає. Відповідно, усі прясельця, виготовлені з овруцького пірофіліту, походять із Києва. Ця територія завжди контролювалася київським князем, тому що це прибуткове родовище. І ось знахідки пряселець демонструють торгівельні зв’язки київських купців з іншими країнами, зокрема, європейськими», – розповів куратор виставки «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» Олександр Пашковський.

Куратори проєкту намагалися максимально відобразити історію кожного артефакту таким чином, що вони наче свідки тієї епохи, в яку були створені. Це дає можливість розкрити  світоглядні, виробничі і побутові сюжети контрастного життя столиці. На виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» задіяно чимало технічних можливостей: проекції, 3-D моделі, відео та анімації, які демонструють давні технології роботи київських майстрів. Усе це допомагає максимально відобразити життя Києва X-XIII ст.

Також в рамках виставки заплановані чимало інтерактивів і майстер-класів. Наприклад, відвідувачі зможуть поуправлятися у гончарстві та виготовити щось із побутових речей киян

«Наприклад, у нашій експозиції з амфорками, усі речі знайдені на території Києва: територія Верхнього міста (вулиці Велика Житомирська і Володимирська) та Поділ. Це все оригінальні речі, які належать давньоруському мешканцю Києва X-XIII ст. А для порівняння у нас є схожий виріб (амфорка київського типу), але виготовлена сучасним гончарем. І от на майстер-класах буде можливість виготовити саме такі речі», – розповіла провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва Аліна Сушко.

Є серед експонатів виставки експозиція, до якої допускають лише тих, кому 18+. Оскільки інтимна культура у житті киян X-XIII ст. мала місце (є артефакти, які це підтверджують), то організатори вирішили продемонструвати і цю чи то «забуту», чи то «замовчану» сторінку історії давньоруського Києва.

«Ми маємо окрему експозицію, в окремій кімнаті, куди можуть завітати лише ті, кому 18+. А все тому, що ця експозиція відображає інтимну культуру життя киян. Це малюнок на давньоруській цеглі. Він має відвертий еротичний характер. Раніше він ніколи не був експонований. Його знайшов дослідник Висоцький у 70-х роках під час дослідження біля Золотих Воріт. Але публікацій про цю знахідку не було у зв’язку зі змістом цього малюнку  і цнотливою парадигмою в радянській історіографії. Ми ж вирішили показати не лише буденні речі побуту, але і такі знахідки пікантної інтимної тематики», – зазначив Олександр Пашковський.

Виставка працюватиме у штатному режимі роботи музею і триватиме до 10 травня.

Більше про усе це дивіться у сюжеті «Журналіста».

Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today