Студію «Журналіста» відвідав засновник медіа-проекту Ukraїner, письменник, літературний критик, редактор, громадський діяч Богдан Логвиненко. Як зазначається на сайті, у червні 2016 року Ukraїner розпочав свою роботу для прихильників інтелектуальних ЗМІ, несподіваних географічних відкриттів та мультикультурності. Як зазначив наш співбесідник, опираючись на власний досвід, упродовж багатьох років українці емігрували і переїжджали до великих міст, залишаючи свої містечка та села, так нічого про них і не дізнавшись. Історії невеличких поселень не ставали медійними, а залишалися в родинних архівах. Тому Ukraїner почав розповідати історії про різні куточки України насамперед для самих українців.
«Ідея полягала у тому, що я все ж таки спочатку тікав із України, відвідав приблизно понад 60 країн. Певний час я і жив за кордоном, а коли повернувся до України. То у мене було відчуття, що я нічого подібного не бачив у багатьох інших країнах. І напевно багатьом, певно, не вистачає такого zoom out, щоб зрозуміти, що в Україні може бути цікаво. В Україні багато цікавих історій, безліч живої історії, до якої можна доторкнутися зараз, і яка у багатьох країнах уже померла. І от ідея була, самому відчути це, і стати певним ретранслятором цих історій, розповісти про них, показати, зняти. Тобто йдеться і про відео, і про тексти, і про фотографії. Від початку це була команда знайомих, які погодилися взяти участь у такому проекті. Зараз це вже приблизно 400 волонтерів, які долучилися до створення проекту. У нас є основна команда, де люди працюють з нами уже тривалий час. Є у нас чимало волонтерів, які долучаються раз на місяць чи раз на тиждень. Ми всі створюємо такий продукт, який ми перекладаємо ще 9-ма мовами. Відповідно, сайт наш доступний 10-ма мовами. Ми це робимо для того, щоб транслювати Україну у світ. Але ми зрозуміли на самому початку, що транслювати Україну важко і в середині самої країни. Так виходить, що ми самі між собою недокомуніковані. Ми не знаємо навіть не те, що діється у сусідньому регіоні, а навіть у нас під носом. Ми часто не помічаємо важливих і цікавих речей, які відбуваються зараз, саме у цей час. Ми це помічаємо, коли історія закінчена, дописана, коли ми її втрачаємо. А насправді треба ставати учасниками цієї історії, поки вона жива. Це саме те, що мене і надихає, бо, розповідаючи такі історії, ми не лише розширюємо коло тих, хто знає про Асканію-Нову, Тузлівські лимани чи ферму буйволів, а ми й допомагаємо певним чином цим героям. У них є певні потреби, чи то волонтери, чи то просто поінформованість людей про їхню діяльність. Переконаний, що те, що ми робимо, може принести глобальні зміни», – сказав Богдан Логвиненко.
Експедиції Ukraїner мають на меті переосмислити історичні особливості та культурні коди Батьківщини, дослідити глибше етнографічні, географічні, антропологічні наші багатства. Крім відео та фотоконтенту із експедицій команда створила фільм «Ukraïner. The Movie». Це стрічка про буденне життя України, яка складається з шести історій, котрі відображають один звичайний день України, яку творять незвичайні її мешканці.
«Ми зі своїми експедиціями охопили уже всю Україну. Тому, коли ми минулого року пропонували фільм усім охочим, хто б безкоштовно хотів його показати, у нас теж було понад 100 заповнених анкет. В результаті у 60 містах одночасно показали фільм. І це були навіть сільські бібліотеки, а, наприклад, у Львові це були три чи чотири локації від величезного кінозалу до невеликого офісу ІТ-компанії. У Києві також показ фільму був на декількох локаціях. А в той самий час відбувався ще й показ у Нью-Йорку та ще семи країнах. І от в Україні у нас не було жодної області, де б не було показу фільму. Крім того, фільм транслювався на YouTube, можна було залишитися вдома і подивитися, але у місцях показу було справді багато людей. Напевно це свідчення того, що люди прагнуть єднання. Ми не чекали такий ажіотаж», – розповів засновник медіа-проекту.
Завдяки контенту самі українці змогли відкрити для себе по-іншому свою Батьківщину, побачивши не сірість, негатив і чимало стереотипів, а усю красу, неповторність та унікальність Слобожанщини, Карпат, Приазов’я, Поділля, Волині, Таврії, Полісся, Закарпаття Бессарабії, Наддніпрянщини, Подніпров’я, Буковини, Полтавщини, Галичини, Причорномор’я, Сіверщини. Ukraїner розповідає пізнавальні історії про найвіддаленіші куточки, людей, мистецтво та бізнес в Україні. Наразі команда випустила книгу «Ukraїner. Країна зсередини» за мотивами першого кола експедиції. У виданні зібрано найяскравіші моменти з мандрівок унікальними куточками країни: історії людей та місць, що надихають, зворушують і дивують, а також вражаючі фото, які показують Україну справжньою, несподіваною, цікавою та автентичною.
«Звичайно, що кожна експедиція цікава і неповторна. Не менш цікава і історія обкладинки нашої книги. Нам навіть один із цих чоловіків написав: «О, я у вас на обкладинці». А фото, яке на обкладинці ми зробили на фестивалі повітряних куль, який двічі на рік відбувається у Кам’янці-Подільському. Ми знімали довгу історію про ці повітряні кулі. І один із наших героїв ішов до своєї мети мати власну повітряну кулю. А коли ми знімали уже фільм, і одну з історій теж із Кам’янця-Подільського, але вже не про кулі, то під час зйомок знімальна група зафіксувала момент, коли одна така повітряна куля була саме над фортецею. І ми обрали це фото у ТОП-1000 минулого року. І нам написав чоловік і каже: це ж на фото у вас моя куля. Я здійснив свою мрію. У мене є повітряна куля». Такий перетин історій. І це фантастично, що к нас є такий фестиваль, бо Кам’янець-Подільський невелике місто, і там відбувається таке дійство. Приїхати і подивитися на це із землі – це уже фантастичні емоції», – переконаний Богдан Логвиненко.
Наприкінці січня цього року стався скандал в автобусі, який їхав з Луцька до Києва. На телеекрані в транспорті показували російський серіал. Дівчата- волонтерки, яким не до вподоби був такий контент, підійшли до водія і попросили вимкнути кінопродукт окупантів. Своє прохання вони аргументували тим, що були на Донбасі, де йде війна з країною-агресором. Натомість пасажири обурилися діям дівчат, після чого волонтерок висадили з автобуса.
Команда Ukraїner зі свого боку запропонувала свій відеоконтент про Україну усім охочим. Ми поцікавилися, кого зацікавила така ідея Ukraїner.
«У нас близько півтисячі заповнених анкет. Ми не думали, що буде аж так багато. Серед цих анкет 30-40% це люди, які зазначили в анкеті що вони «небайдужий пасажир». Ми думали, що таких небайдужих пасажирів буде 99%, а виявилося все інакше. Серед тих. Хто заповнив наші анкети є і великі перевізники, і зали для очікування на вокзалах. Є капелан із фронту. Ми спочатку пообіцяли, що упродовж тижня надішлемо, але отримали велику кількість анкет. Крім того, у Верховній Раді зареєстрували законопроект про заборону аудіального насилля, який передбачає, якщо одна людина не хоче, щоб грала якась музика чи грало якесь відео, то вона має на це право, вона ж придбала квиток. І я підтримую цей законопроект. І через це ми вирішили адаптувати весь наш відеоконтент і вшити у нього субтитри. І це займає багато часу. Найближчим часом ми плануємо все завершити і надіслати відео перевізникам. Серед заповнених анкет ми маємо охочих і зі стоматологічних кабінетів, салонів краси. Ми навіть не подумали, що у таких компаній і організацій навіть сформується запит на наше відео. Нам пишуть щодо відеоконтенту напевно з усіх регіонів», – зазначив наш гість.
Наразі у команди багато ідей, планів та нове коло експедицій Україною.
«Далі ми думаємо про серійність. Ми наразі об’їхали уже всю Україну і почали це робити вдруге. В кожній експедиції ми знімаємо і знімаємо щось нове, і те, що знімали раніше, щоб побачити зміни. Наприклад, так вийшло із Тузлівськими лиманами, які ми знімали три роки тому, і потім приїхали туди вдруге. Ми плануємо і продовження фільму. Цього року ми хочемо завершити цикл національних спільнот. Минулого року ми зняли 10 таких історій про албанців, кримський татар, гагаузів, греків в Україні. Цього року ми плануємо відзняти 15 таких фільмів. І це буде фактично про всі національні спільноти, які живуть на території України і мають якісь традиції. Планів та ідей ще багато. Ми намагаємося розповідати суспільно важливі історії, натомість ми не розповідаємо про гастрономічні моменти та інші теми, наприклад, де зупинитися, які притаманні більшості travel проектам, тому ми і не є таким традиційним travel проектом. Ми не відмовляємося зовсім від такого формату, але якщо ми будемо реалізовувати таку тематику, то постараємося це зробити якось інакше. Ми завжди шукаємо щось нове: і теми, і формати, і спосіб висвітлення тем. Навіть наша сама організація – це громадська організація. Наша мета – розвиток суспільства і медіа. Тому ми не заробляємо, а все, що нам надсилають, підтримуючи нас, нас можна донейтити, ми все витрачаємо на зйомки, пошук історій та експедиції», – відзначив Богдан Логвиненко.
Відеоверсію інтерв’ю дивіться на сайті «Журналіста».
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
