Студію «Журналіста» відвідала художниця Маргарита Пугаченко, яка розповіла про важливий захід «Мистецтво заради життя», що запланований у Львові 29 серпня з метою допомогти онкохворим дітям.
– Розкажіть, будь ласка, про благодійний захід, який незабаром відбудеться у Львові. Яка його мета?
– Цей захід присвячено благородній меті, яка пов’язана з тим, щоб допомогти дітям. Так склалося, що в усій Львівській області є лише один медичний центр, де є необхідне обладнання – центрифуга, яка робить аналіз крові, що дозволяє вчасно і, головне, правильно поставити діагноз. Це дуже важливо – поставити правильний діагноз саме для онкохворих дітей. Зараз необхідний аналіз роблять на старому обладнанні. Я знаю про цю ситуацію, тому що постійно співпрацюю з Фондом «Запорука», який займається саме онкохворими дітьми. Ми з ними розписували палати, робили різні заходи, і до мене звернулися з тим, що немає ніякого відповідного заходу від Арт-кластеру, щоб допомогти зібрати 370 000 грн. У нас був готовий проект саме для аукціону, ми готували його для кременецького фестивалю, але там саме з аукціоном не вийшло, тому готовий проект, де 7 художників і 10 картин, відправився на цей аукціон. Підключилися до ідеї поети і письменники зі своїми книгами. Дуже сильно підтримує музичний гурт «Rockoko», вони мало того, що на концерт прийдуть, вони надали ще й свої диски на аукціон. Крім цього, проект підтримує львівська кав’ярня «Missis Hudson» за допомогою фуршету. З обладнанням для заходу допомагає фірма «Літо», будуть ще і фотозони. Нам потрібні зараз ті, хто б приєдналися до аукціону саме в якості спонсорів. Будуть дотримані всі умови карантину: в залі на 100 квадратних метрів буде 15 крісел на необхідній відстані. Сам цей аукціон проведе Тетяна Пилипець. Буде презентація книг. Ми чекаємо на цьому заході тих, хто готовий допомогти зібрати цю суму. Ще підключилася платформа «аукціонний сервіс», на якому всі лоти розміщені, тому можна, не будучи присутнім, також допомогти.
– Як можна приєднатися до цієї благодійної акції?
– Щоб долучитися до акції, вже зараз можна придбати книги, які викладені на цій аукціонній платформі, також можна купити диски або щось інше. Це онлайн формат проекту. Офлайн формат передбачає, що можна прийти і сфотографуватися у фотозоні і залишити у скриньці хто скільки може, а потім в самому аукціоні можна брати участь онлайн, а офлайн вже все буде відбуватися 29 серпня у Львові на площі Ринок 9 – це бібліотека імені Романа Іваничука. Загалом є три варіанти, як можна приєднатися до заходу: приєднатися до аукціону, можна приєднатися, безпосередньо купивши щось і фотографування.
– Що таке Арт-кластер? Як працює ця спільнота?
– У 2018 році, незабаром буде 2 роки, як я переїхала до Львова, так як я російськомовна і переселенка з Криму, мені сильно не вистачало саме арт-простору і арт-знайомств. Ось я і подумала організувати спочатку жіночий клуб, в якому я могла б допомогти іншим жінкам в тому, що я вмію. До цього я проводила багато різних заходів в різних містах, проводила заняття з дітьми, з дорослими, майстер-класами, і готова була ділитися своїм досвідом. Все одно все повернулося в арт-напрямок. Згодом на наші заходи стали приходити і чоловіки. Вже зрозуміло, що співтовариство «жіночий клуб» не підходить. Зараз ми об’єдналися з ГО «Січневі Гіси». Це така співдружність творчих людей, які допомагають один одному реалізовувати якісь проекти. Наприклад, ми за цей час провели 7 виставок. Також ми провели понад 100 безкоштовних волонтерських занять: англійська для дітей, пластилінова школа для дітей, колористика для дітей, психологічні консультації, арт-терапія для жінок, з галереями ми співпрацювали. Тобто постійно якісь заходи відбуваються. Наша мета – розвиватися, звичайно заробити б теж хотілося, але це поки не є нашим головним завданням, можливо в майбутньому.
– Що для Вас означає творчість?
– Творчість – для мене це життя. Я зовсім нещодавно згадала, що перший раз мистецтво увійшло в моє життя в п’ятому класі, на уроці мистецтвознавства. Це були найчудовіші для мене уроки. Я пам’ятаю практично все, що на них було. У нас був чудовий педагог. Але, насправді, творчість проявляється у всьому. Для когось це поняття щось малювати, ліпити, писати. Але навіть те, як люди спілкуються – теж творчий процес. Тобто можна приїхати на природу і просто шашлики смажити, а можна насолоджуватися природою і сфотографувати щось або написати щось. Я вважаю, що це теж творчий процес, особливо якщо з цього ще щось потім народжується.
– Про що ви мрієте?
– Я мрію, щоб всі мої казки та оповідання були перекладено всіма мовами світу, щоб всі їх читали, щоб мої картини були у всіх музеях світу.
– Про що Ваші казки?
– Мої казки про мрії, про доброту. Вони завжди з якимось філософським підтекстом. Найперша «Як лінь перемогла мрії», вона не йде червоною лінією через всю розповідь, але вона з натяком, що не треба лінуватися. Лінь вбиває взагалі дії, а без дії ми нікуди не рухаємося, вмираємо. Всі казки про те, як в різних обставинах поводяться різні істоти (у мене людей мало, а в основному в моїх казках істоти) і до чого це призводить. Найчастіше це є якась мета, відбуваються нещастя одне за одним, але, в результаті, якщо ти робиш вибір один раз, потім другий раз правильно, то ти прийдеш до успіху.
– Що Вас надихає?
– Перш за все мене надихає природа, причому це можуть бути скелі, небо, море, якщо я раз на рік не побуваю на морі, то у мене починає дах зносити. Мене надихає все, що пов’язано з природою, можливо тому що в дитинстві я багато проводила часу на природі, для мене це важливо. Я відчуваю зв’язок з живими об’єктами. Іноді ще буває – дивишся на людину, і вона може чимось зачепити, навіть своїм профілем, посмішкою або дією.
– Що б Ви хотіли побажати людям, які мають порив до творчості, але поки не наважуються проявити свій талант?
– Перш за все, у людини повинно бути бажання. Якщо є таке бажання, а людина не дає йому вийти назовні, воно починає точити людину зсередини. Зрештою два варіанти: або це зафонтанує, і людина буде це робити, або це повністю зруйнує людину. Не можна дозволити, щоб людину це зруйнувало, обов’язково повинен бути вихід у будь-якого творчого прояву (у творця). Треба дозволити собі це робити. Просто найчастіше люди починають відразу питати думку: «Ну як тобі? А може цим займатися і заробляти?». Якщо людина починає думати про те, скільки вона на цьому може заробити, все – творець тут же вмирає. Нехай всі займаються своїм внутрішнім творцем, тоді не буде часу втручатися в чужі справи. Мені здається, що це – ідеал суспільства.
Читайте також: Засновниця агентства «ZVYAZOK AGENCY» Дар’я Ліхт: Внутрішня свобода – початок всього.
Подписывайтесь на telegram-канал journalist.today
